1. Робота під фільтрацію ВКР ФСБ (ст. 275 / 207.3 / 352.1 КК РФ)
Досвідчені контрактники й спецконтингент будують відповіді не для українського глядача, а під майбутній допит контррозвідки ФСБ у Мосрентгені після обміну: заводські та військові деталі списують на «інженерів», уникають оцінки воєнних злочинів і обов'язково фіксують під запис відсутність БК та «раптове захоплення».
2. Сліпа зона №1: Інженерно-технічна фізика («слюсар на пусконаладці»)
Інтерв'юери гуманітарного профілю не ловлять технічну брехню у «цивільній» біографії: коли фігурант косить під чорнороба з 9 класами, але їздить у відрядження на пусконаладку 50-метрових ліній і несе фізичну нісенітницю про роботу металургійного чи оборонного обладнання.
3. Сліпа зона №2: Медична неможливість легенди «водовоза»
Полонений розповідає байку про «піші марші на 30 км з важкими рюкзаками води й провізії», хоча в тій самій розмові проговорюється про перебиту артерію руки з післяопераційною контрактурою («руку тягне»), пробиту легеню та грижу хребта, з якими фізично неможливо працювати носильником.
4. Сліпа зона №3: Закриття років навчання у ВНЗ (17–21 рік) «малоліткою»
Щоб приховати здобуття профільної військової або інженерної освіти у віці 17–21 року, фігурант вигадує «ходку по малолітці на 3,5 роки», але палиться на тому, що не може згадати елементарну причину свого першого в житті арешту.
5. Сліпа зона №4: Неузгоджені обмовки дружини/матері по телефону
Родичі на тому кінці дроту не знають, яку легенду полонений щойно озвучив у студії, і за хвилину спалюють реальну картину: роботу в «секретах/льожках» («сидиш закопаний на крапельках води»), відсутність грошей на рахунках або прізвища зв'язків, на яких полонений різко затикає їм рота.
6. Сліпа зона №5: Миттєві рефлекси спеціаліста (зброя, оптика, зв'язок)
«Тупий водовоз», який нібито тримав автомат двічі на полігоні, за 3 секунди вогневого контакту в лісі безпомилково зчитує конфігурацію прицільного комплексу спецназу ЗСУ (тепловізор на бічному кронштейні + коліматор) та тактику сусідньої бригади ГРУ.