Олексій Гончаренко — Народний депутат України

Повна біографічна траєкторія: від одеської «Партії регіонів» та георгіївських стрічок до воєнного популізму й гри на чутливих темах мобілізації.

📂 ДОСЬЄ #10: ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ ГОНЧАРЕНКО («Від московської Академії при Уряді РФ і партії „Союз“ — до єдиної червоної кнопки проти воєнного стану»)

*Дата створення:* 21.10.2026

*Статус:* Верифіковане аналітичне досьє OSINT «Буревій»

*Призначення:* Документальна база верифікованих біографічних даних, політичної еволюції («перевзування»), парламентських голосувань, фінансування мережі «Гончаренко центрів» (`ГО «ВИ.МОВА»`), декларацій НАЗК та медійних вкидів.

*Першоджерела:* Офіційний портал Верховної Ради України (`rada.gov.ua`), Центральна виборча комісія (`cvk.gov.ua`), Єдиний державний реєстр декларацій НАЗК (`public.nazk.gov.ua`), Єдиний державний реєстр юридичних осіб (`usr.minjust.gov.ua`), НАБУ / САП / ВАКС, база Громадського руху «ЧЕСНО» ([`chesno.org/politician/34689/`](https://www.chesno.org/politician/34689/)), розслідування *Bihus.Info* (травень 2025 р.), Інститут масової інформації (`imi.org.ua`), верифіковані архіви `Української правди`, `Суспільного`, `Укрінформу`, `Радіо Свобода`, `NV`, `Дзеркала тижня` (`ZN.UA`), `Ліга.net`.

---

1. Базовий профіль та родинний контур

• **ПІБ:** Гончаренко Олексій Олексійович.
• **Дата та місце народження:** `16.09.1980 р.` (46 років), м. Одеса.
• **Батьки:**
• **Батько — Костусєв Олексій Олексійович** (нар. `29.06.1954 р.`): засновник і багаторічний лідер проросійської партії **«Союз»**, народний депутат України III, V та VI скликань (фракція **«Партія регіонів»**), голова Антимонопольного комітету України (`2001–2008`, `2010`), міський голова Одеси від «Партії регіонів» (`06.11.2010 — 04.11.2013`). Після розлучення батьків у трирічному віці Олексій був записаний на прізвище матері — Марини Федорівни Гончаренко.
• **Статус Олексія Костусєва у справах НАБУ / САП / ВАКС (2023–2026 рр.):**
• У **серпні 2023 року** НАБУ і САП повідомили ексмеру Одеси Олексію Костусєву про підозру (за **ч. 5 ст. 191** та **ч. 2 ст. 366 КК України**) у справі щодо незаконного заволодіння у 2011 році майновим комплексом КП **«Міжнародний аеропорт „Одеса“»** вартістю **118 млн грн** та доходами від його діяльності за 2012–2022 рр. на суму понад **2,5 млрд грн** (спільно з бізнесменами Б. Кауфманом та О. Боруховичем/Грановським).
• **11 жовтня 2023 року** НАБУ офіційно оголосило Олексія Костусєва у **розшук** у зв'язку з переховуванням за кордоном.
• **11 грудня 2023 року** Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно обрав Костусєву запобіжний захід у вигляді **тримання під вартою**, а у **лютому 2024 року** надав дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (*in absentia*). Станом на жовтень 2026 року перебуває у розшуку НАБУ, триває заочний процес.
• **Освіта (Одеса ➔ Москва):**

1. **1997–2002 рр.** — **Одеський державний медичний університет**, спеціальність «педіатрія» (диплом з відзнакою; навчання за державним замовленням). У `1999–2001 рр.` працював на Одеській станції швидкої медичної допомоги.

2. **2002–2005 рр.** — **Академія народного господарства при Уряді Російської Федерації (м. Москва, РФ)**, Вища школа фінансового менеджменту, спеціальність «фінанси і кредит» (здобув другу вищу економічну освіту безпосередньо в урядовій академії РФ у Москві).

---

2. Політичний шлях та хронологія «перевзування» (2001–2026)

1. **2001 рік — старт у «Зелених»:** керівник молодіжної організації Партії зелених України («Союз зелених України») в Одеській області.

2. **2002 рік:** балотувався до Одеської міської ради IV скликання по мажоритарному округу № 125 (селище Таїрова, м. Одеса), програв вибори; працював помічником депутата Одеської міськради.

3. **2005 рік — проросійська партія «Союз»:** очолив Одеську міську організацію відверто проросійської партії **«Союз»** (всеукраїнським лідером якої був його батько О. Костусєв).

4. **Кінець 2005 — 19 лютого 2014 року — 8 років у «Партії регіонів»:**

• Наприкінці 2005 року одеські міська та обласна організації партії «Союз» офіційно влилися до лав **«Партії регіонів»**.
• **2006–2010 рр.** — депутат Одеської міської ради V скликання від **«Партії регіонів»**. Домігся внесення змін до регламенту міськради щодо надання російській мові статусу робочої мови виконавчих органів та документації нарівні з українською, організовував в Одесі масові акції з розгортанням георгіївських стрічок та кампанії «За російську мову».
• **2010–2014 рр.** — депутат Одеської обласної ради VI скликання від **«Партії регіонів»** (обраний по мажоритарному округу № 10 у м. Одеса з результатом ~58 тис. голосів) та **заступник голови Одеської обласної ради** (з грудня 2010 р. по лютий 2014 р.).
• **01 червня 2011 року (пряма мова в інтерв'ю «Українській правді» щодо російської мови та Партії регіонів):**

> *«На уровне страны — да, моя точка зрения, что русский язык должен быть вторым государственным. Считаю, что рано или поздно это произойдет. Хотел бы, чтобы это сделала Партия регионов»*.

*(Першоджерело: [`Українська правда`, 01.06.2011](https://www.pravda.com.ua/articles/2011/06/1/6259472/))*

• **Жовтень 2012 року:** балотувався до Верховної Ради України VII скликання як офіційний висуванець **«Партії регіонів»** по мажоритарному округу № 133 (Київський район м. Одеси); посів 2-ге місце (20,46% голосів), поступившись проросійському політику Ігорю Маркову (26,6%).

5. **19 лютого 2014 року — синхронний вихід із «Партії регіонів»:**

• Лише вранці **19 лютого 2014 року** — вже після початку масових розстрілів протестувальників на Майдані Незалежності у Києві та фактичного краху режиму В. Януковича — оголосив про вихід із «Партії регіонів» і склав повноваження першого заступника голови Одеської облради.

6. **Серпень — листопад 2014 року:** з `14.08.2014` по `21.11.2014` обіймав посаду голови Одеської обласної ради.

7. **2014–2019 рр. — ВРУ VIII скликання («Блок Петра Порошенка»):**

• Обраний народним депутатом України VIII скликання за списком партії «Блок Петра Порошенка» (**№ 40 у списку**); обіймав посаду заступника голови фракції БПП та секретаря Комітету ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
• **17 грудня 2014 року** (вже будучи нардепом БПП під час війни на Донбасі) особисто прилетів до **Москви** для участі в прямому ефірі ток-шоу **«Політика» Петра Толстого та Олександра Гордона на російському «Першому каналі»**, а **01 березня 2015 року** знову поїхав до Москви на ходу пам'яті Б. Нємцова, де був затриманий російською поліцією (відділок «Китай-город») та допитаний Слідкомом РФ, ввечері того ж дня переданий до Посольства України в РФ і **02 березня 2015 року** повернувся до України.

8. **З 2019 року — ВРУ IX скликання (самовисування по ТВО № 137 ➔ фракція «Європейська Солідарність»):**

• На позачергових парламентських виборах у липні 2019 року балотувався не під брендом партії, а як **самовисуванець** по мажоритарному округу **№ 137** на півночі Одеської області (Подільський, Балтський, Кодимський, Окнянський, Савранський райони), де переміг із результатом 29,55% (20 470 голосів).
• У Верховній Раді IX скликання увійшов до фракції **«Європейська Солідарність»**, член Комітету ВРУ з питань бюджету, член постійної делегації ВРУ в ПАРЄ (з січня 2024 р. — президент Комітету ПАРЄ з питань міграції, біженців та переміщених осіб).

---

3. Фінансування мережі «Гончаренко центрів» (`ГО «ВИ.МОВА»`) та декларації НАЗК

3.1. Розслідування Руху «ЧЕСНО» та *Bihus.Info* (2024–2025 рр.) щодо спонсорів центрів

• **Юридична структура:** Всеукраїнська мережа з ~35–40 освітньо-культурних просторів «Гончаренко центр» (запущена у лютому 2021 р., якій передував проєкт «Культурно-освітній простір Гончаренко Центр») функціонує через **Громадську організацію «ВИ.МОВА» (ЄДРПОУ `43417706`)**, зареєстровану `19.12.2019 р.` у м. Одеса.
• **Засновники ГО «ВИ.МОВА»:** Гончаренко Олексій Олексійович та Донець Марія Олександрівна.
• **Керівник (директор):** **Потапський Олексій Юрійович** — голова фракції «Європейська Солідарність» в Одеській міській раді VIII скликання, екссекретар Одеської міськради VII скликання (`2015–2020`), ексдепутат Одеської обласної ради VI скликання від **«Партії регіонів»** (`2010–2015`), колишній офіційний помічник Олексія Гончаренка (у VI скликанні Одеської облради та у ВРУ VIII і IX скликань) та колишній помічник його батька **Олексія Костусєва** (у ВРУ VI скликання від Партії регіонів).
• **Бюджет та походження коштів (понад 20 млн грн на рік):**

Оскільки мережа оформлена на неприбуткову громадську організацію `ГО «ВИ.МОВА»`, витрати на оренду десятків приміщень, персонал і просування персонального іменного бренду політика не відображаються у його особистій декларації НАЗК. Проте аналітики **Руху «ЧЕСНО»** та розслідувачі **Bihus.Info** (сюжет у травні 2025 р.) розкрили основних українських корпоративних донорів мережі:

1. **Структури агрохолдингу Олега Бахматюка (*UkrLandFarming* / *Avangard*):** серед головних офіційних спонсорів і партнерів мережі фігурують компанії агромільярдера-втікача **Олега Бахматюка**, який переховується у Відні (Австрія) та заочно заарештований ВАКС у двох топкорупційних справах НАБУ і САП — щодо заволодіння **1,2 млрд грн** стабілізаційного кредиту НБУ для *VAB Банку* та надання рекордного хабаря (**\$5,5 млн та €21 млн**) ексголові ДФС Роману Насірову за позачергове відшкодування ПДВ.

2. **СВК «Дружба народів» (ЄДРПОУ `03766990`) соратників по фракції:** серед ключових донорів центрів виступив **Сільськогосподарський виробничий кооператив «Дружба народів»** (ЄДРПОУ `03766990`, с. Нестоїта Подільського району Одеської області), кінцевими бенефіціарами якого є сам директор «Гончаренко центрів» **Олексій Потапський**, його колега по фракції «ЄС» в Одеській міськраді **Петро Обухов** та Сергій Паращенко.

• **Тиск на журналістів *Bihus.Info* (травень 2025 р.):**
• Одразу після публікації сюжету *Bihus.Info* у травні 2025 року Олексій Гончаренко використав статус народного депутата для атаки на редакцію: розіслав офіційні депутатські звернення з вимогою розкрити внутрішній бюджет редакції, зарплати співробітників і податки, а також публічно пригрозив звернутися до європейських донорів проєкту (зокрема Антикорупційної ініціативи ЄС — *EUACI*) із вимогою переглянути грантову підтримку журналістів.
• **Інститут масової інформації (ІМІ)** та медіаспільнота офіційно зафіксували ці дії як спробу тиску народного депутата на незалежні медіа, а редакція *Bihus.Info* подала відповідні скарги до Комітету ВРУ та НАЗК.
• **Джерела:** [Рух «ЧЕСНО»](https://www.chesno.org/post/6038/), [Дзеркало тижня / ZN.UA (травень 2025)](https://zn.ua/), [NV (травень 2025)](https://nv.ua/), [ІМІ (травень 2025)](https://imi.org.ua/).

3.2. Майнова декларація НАЗК (2021–2025 рр.): мільйони на ФОП дружини та канадське роялті

• За даними Єдиного державного реєстру декларацій НАЗК (`public.nazk.gov.ua`), основний фінансовий потік та грошові активи родини сконцентровані на дружині нардепа — **Гончаренко Ользі Ярославівні** (зареєстрована як ФОП із основним КВЕД у сфері комп'ютерного програмування та IT-консалтингу):
• **2021 рік:** дохід ФОП Ольги Гончаренко — **6,23 млн грн**;
• **2022 рік:** дохід ФОП Ольги Гончаренко — **6,68 млн грн**;
• **2023 рік:** дохід ФОП Ольги Гончаренко — **8,76 млн грн**;
• **2024–2025 роки:** щорічний дохід ФОП дружини стабільно становить **6,5–7,5 млн грн**.
• **Позики та валютна готівка:** у декларації на дружині зафіксовані сотні тисяч доларів та євро готівкою і на рахунках, а також **\$410 000**, позичені третім особам.
• **Роялті з Канади:** сам Олексій Гончаренко, окрім депутатської зарплати, декларує мільйонні надходження від монетизації свого YouTube- та медіаконтенту через канадського дистриб'ютора ***Awards Media Group Inc.*** (зокрема **понад 2,1 млн грн** роялті у декларації за 2024 рік).

---

4. Медійна діяльність та парламентські демарші у 2024–2026 рр.

4.1. Системна кампанія проти ТЦК і єдина червона кнопка «ПРОТИ» воєнного стану та мобілізації (2025–2026 рр.)

• Протягом 2024–2026 років Олексій Гончаренко перетворив свої медіамайданчики (Telegram-канал на сотні тисяч підписників, YouTube, TikTok) на головний рупор гасел *«розпустити ТЦК як колись ДАІ»*, *«зупинити бусифікацію»* та *«негайна суцільна демобілізація після 18 місяців служби без огляду на наявність резервів на фронті»*.
• **Голосування «ПРОТИ» продовження воєнного стану та мобілізації у ВРУ (2025–2026 рр.):**

Починаючи з весни 2025 року, під час кожного конституційного голосування Верховної Ради України за затвердження указів Президента про продовження строку дії воєнного стану та загальної мобілізації на 90 діб, Олексій Гончаренко демонстративно натискав червону кнопку **«ПРОТИ»** (всупереч голосуванню «ЗА» понад 300 депутатів залу та навіть своєї власної фракції «Європейська Солідарність»):

1. **16 квітня 2025 року (15-те продовження):** законопроєкти **`№ 13172`** (продовження воєнного стану — 357 «За») та **`№ 13173`** (продовження мобілізації — 346 «За») — Гончаренко став **єдиним народним депутатом у залі ВРУ (1 із 358)**, який проголосував **«ПРОТИ»**.

2. **15 липня 2025 року (16-те продовження):** законопроєкти **`№ 13471`** та **`№ 13472`** — знову голосував **«ПРОТИ»**.

3. **21 жовтня 2025 року (17-те продовження):** законопроєкти **`№ 14128`** та **`№ 14129`** — знову голосував **«ПРОТИ»**.

4. **14 січня 2026 року (18-те продовження, до 04.05.2026):** законопроєкти **`№ 14366`** та **`№ 14367`** (закони `№ 4757-IX` та `№ 4758-IX`) — знову голосував **«ПРОТИ»**.

5. **28 квітня 2026 року (19-те продовження, до 02.08.2026, законопроєкти `№ 15197` та `№ 15198`)** та **14 липня 2026 року (20-те продовження, до 31.10.2026, законопроєкти `№ 15401` та `№ 15402` / закони `№ 4928-IX` та `№ 4929-IX`):** під час голосування 28.04.2026 та 14.07.2026 за продовження воєнного стану (313 «За») проти проголосували лише двоє нардепів — **Олексій Гончаренко** та **Анна Скороход**, а проти продовження загальної мобілізації (311 «За») Гончаренко знову став **єдиним депутатом із червоною кнопкою «ПРОТИ»**.

• При цьому в маркерних антикорупційних голосуваннях ВРУ IX скликання Гончаренко голосував **«ЗА»** відкриття е-декларацій (`№ 9534`, вересень 2023 р.) та виступав **«ПРОТИ»** законопроєкту `№ 12414` про обмеження незалежності НАБУ і САП (`22.07.2025`).

4.2. Голова ТСК ВРУ з грудня 2025 року (Постанова № 4731-IX)

• **17 грудня 2025 року** Верховна Рада України ухвалила **Постанову № 4731-IX** (реєстраційний проєкт `№ 14291` від `11.12.2025`) *«Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційного законодавства України та дотримання прав і свобод людини під час дії воєнного стану»*.
• Головою цієї ТСК було призначено **Олексія Гончаренка** (заступник голови — нардеп від «Слуги народу» Ігор Фріс).
• Протягом січня–жовтня 2026 року Гончаренко активно використовує бланки та виїзні засідання цієї ТСК у регіонах для медійного пресингу представників ТЦК та СП і генерації вірусних відеороликів для своїх соцмереж.

4.3. Конвеєр миттєвих зливів із закритих засідань ВРУ та ранковий вкид 21.10.2026 щодо НБУ

• Працюючи в тандемі з нардепом Я. Железняком як головна «стрічка онлайн-трансляцій» із сесійної зали та кулуарів ВРУ, систематично публікує неперевірені інсайди або оперативні витоки про слідчі дії правоохоронних органів до офіційних релізів.
• **Епізод 21 жовтня 2026 року (ранок):** Синхронно з Ярославом Железняком опублікував термінове повідомлення про те, що детективи НАБУ та прокурори САП прийшли з обшуками в робочий кабінет та за адресами проживання голови Національного банку України **Андрія Пишного** (у контексті розслідувань навколо державного «Сенс Банку» та справ «Мідас» / «Форест Гамп»).

---

5. Підсумкове резюме досьє

Син ексмера Одеси від «Партії регіонів» Олексія Костусєва (який зараз сидить у міжнародному розшуку НАБУ за крадіжку Одеського аеропорту) у 2002–2005 роках відучився у Москві в Академії при Уряді РФ, очолив в Одесі проросійську партію «Союз», 8 років будував кар'єру в «Партії регіонів», вимагав зробити російську мову другою державною і вийшов із ПР лише 19 лютого 2014 року, коли режим Януковича вже горів. Перефарбувавшись у головні патріоти, він відкрив по країні 40 іменних «Гончаренко центрів» із бюджетом 20+ млн грн на рік, які через ГО «ВИ.МОВА» спонсорував інший клієнт розшуку НАБУ — агробізнесмен-утікач Олег Бахматюк. А у 2025–2026 роках під час повномасштабної війни Гончаренко осідлав найсолодшу для тилового популіста тему — «розпустити ТЦК» — і шість разів поспіль (від 15-го до 20-го продовження) тиснув у залі Верховної Ради червону кнопку «ПРОТИ» продовження воєнного стану та мобілізації.