Нічне фаєр-шоу на Афіпському НПЗ (ІПН 7704214548), 27 уражених заводів у зведенні ГУР і удари ССО на 3500 км проти «дизельних казок» Дмитрієва у США
У ніч на 06.11.2026 безпілотники Сил оборони України провели чергову вогняну ревізію паливної інфраструктури Південного військового округу РФ, уразивши промзону ООО «Афипский нефтеперерабатывающий завод» (ІПН 7704214548, ОГРН 1037739597059, КПП 234801001; Краснодарський край, Сєверський район, смт Афіпський, координати технологічного ядра 44.8856° N, 38.8289° E). Після введення в експлуатацію комплексу гідрокрекінгу вакуумного газойлю проєктна потужність цього підприємства становить 9,1 млн тонн нафти на рік. Поки аеропорт Краснодара терміново закривали за планом «Ковер», над територією заводу піднявся стовп чорного диму й спалахнула пожежа, яку офіційний оперштаб традиційно спробував списати на «падіння уламків». Паралельно за зведенням Генерального штабу ЗСУ (@GeneralStaffZSU/42826) 5-го та в ніч на 6 листопада українські підрозділи спалили склад пально-мастильних матеріалів окупантів у районі Луганського на Донеччині, пункт управління БпЛА біля Часового Яру та два склади боєприпасів у районах Мелітополя й Хліборобного Запорізької області.
Нічний приліт по Афіпському НПЗ ліг поверх офіційного аналітичного зведення ГУР МО України (@DIUkraine/9934 від 05.11.2026), яке з цифрами в руках пояснило, чому Кремль панічно ховає паливний баланс. Станом на кінець вересня 2026 року із 38 основних нафтопереробних заводів РФ 15 були повністю виведені з експлуатації, а ще 12 суттєво скоротили обсяги виробництва нафтопродуктів — у результаті переробка на уражених підприємствах обвалилася на 55,4% порівняно з початком року. Найсильнішого удару зазнали заводи у Приволзькому, Центральному та Південному федеральних округах, зокрема ПАТ «Славнефть-ЯНОС», ТОВ «Киришинефтегазсинтез», АТ «Рязанская нефтеперерабатывающая компания» (ІПН 6227007322), АТ «Газпромнефть-Московский НПЗ» та ТОВ «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез», на які припадає близько 33% усієї нафтопереробки РФ. Спроби Москви перекласти навантаження на віддалені заводи Сибіру й Далекого Сходу (де переробка зросла лише на 147 тис. барелів на добу — до 906 тис. барелів/добу, або 24% ринку) вперлися у фізичний дефіцит залізничних цистерн і відтерміновані ремонти. Сукупні прямі збитки економіці РФ від ударів Сил оборони вже перевищили 23,2 млрд доларів США (при тому, що весь річний дохід галузі за 2025 рік становив 26,6 млрд доларів), а вартість заміни знищеного підсанкційного обладнання перевищує ще 20 млрд доларів.
Спроба сховати реальний масштаб паливної кризи на "безпечній відстані" також провалилася: вранці 06.11.2026 Командування Сил спеціальних операцій ЗСУ (@ukr_sof/3571) офіційно розкрило географію своїх найглибших операцій Deep Strike за 2026 рік на дистанціях понад 2500–3500 кілометрів. По-перше, дрони ССО двічі подолали понад 2500 км і зупинили роботу одного з найбільших НПЗ Західного Сибіру — Тюменського НПЗ (ООО «РИ-Инвест» / ООО «Русинвест», ІПН 7705551779, ОГРН 1147746086971, колишній АО «Антипинский НПЗ» ІПН 7204084481) ударами 20 червня та 25 липня 2026 року. По-друге, безпілотники ССО двічі пролетіли понад 3000 км (6 липня та 8 жовтня 2026 року) і вивели в ремонт найбільший у Росії Омський НПЗ (АО «Газпромнефть-ОНПЗ», ІПН 5501090791, ОГРН 1055501053564), який є не лише головним виробником автобензину, а й єдиним у РФ виробником каталізаторів для вторинної переробки нафти, від якого технологічно залежать усі інші російські НПЗ. По-третє, 9 вересня 2026 року дрони ССО встановили абсолютний рекорд дальності у 3500+ км, уразивши на Ямалі Новоуренгойський та Пуровський газоконденсатні заводи.
Саме на цьому тлі особливо комічно виглядають гастролі у США спецпредставника Путіна і генерального директора Російського фонду прямых інвестицій (АО «УК РФПИ», ІПН 7703745153, ОГРН 1117746418954) Кирила Дмитрієва (ІПН 773013083324, у списку OFAC SDN з 28.02.2022 за програмою RUSSIA-EO14024). Як вказує ГУР МО України, указ Путіна від 28 вересня 2026 року № 686 про засекречення статистики нафтопереробки був підписаний передусім для того, щоб приховати фізичну неспроможність РФ одночасно забезпечувати власну армію пальним і виконувати обіцяні експортні поставки дизелю. Коли ж газета Financial Times з посиланням на супутниковий трекінг Kpler і MarineTraffic повідомила, що танкери з російським дизелем Talisman і Leruo розвернулися від Атлантичного узбережжя США у бік Середземномор'я/Алжиру та Бразилії через санкційні бар'єри й зрив паливної угоди, Дмитрієву залишилося лише істерично кричати у соцмережі X про «фейк-ньюз від FT» — поки над Афіпським НПЗ догорала чергова установка.
