Кирило («Каспер», 1997 р.н.) та Малинецький Денис Геннадійович («Форсаж», 14.04.1994 р.н.) (м. Івантєєвка / с. Вельяміново (г.о. Домодєдово), Московська область, РФ)

OSINT-ДОСЬЄ ТА ПЕРЕХРЕСНИЙ КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНИЙ АУДИТ ДОПИТУ ПОЛОНЕНИХ (КЕЙС №4: МОБІЛІЗОВАНІ СЗЧ-ШНИКИ 2022 РОКУ З МУЛІНСЬКОГО ГАРНІЗОНУ ПІД ГЛУШКІВКОЮ)

Об'єкт аналізу (триконтурна перехресна очна ставка двох напарників однієї штурмової двійки):

• Основний запис (подвійний допит та два телефонні дзвінки матерям): Інтерв'ю на каналі Володимира Золкіна (@VolodymyrZolkin, інтерв'юер Марія, на тлі прапорів Військової контррозвідки СБУ та 91-го окремого протитанкового батальйону ЗСУ CORSAIR 91) — *«Находились в розыске после 2022 года, мы их нашли.»* | Дата публікації: 24.10.2026 | Тривалість: 02:45:16 (4 177 таймкодованих реплік) — Кирило (1997 р.н., м. Івантєєвка МО, позивний «Каспер», [00:01]–[01:18:45] + дзвінок матері Ользі [02:33:19]–[02:45:16]) та Малинецький Денис Геннадійович (14.04.1994 р.н., с. Вельяміново г.о. Домодєдово МО, позивні «Форсаж» / «Карма» / «Турист», [01:18:53]–[02:33:18], включно з дзвінком матері Олені [02:15:43]–[02:29:25]).
• Первинний контрольний допит Фігуранта 4Б (за 16 днів до ефіру В. Золкіна): Офіційний канал 10-го армійського корпусу ЗСУ — *«Мобілізований "тиловік" IT-шнік хоче додому. Мішок на ГОЛОВУ і в ШТУРМ»* | Дата публікації: 08.10.2026 | Тривалість: 25:33 (706 таймкодованих реплік) + облікова картка моніторингу військовополонених svo-search.com/posts/755/ від 10.10.2026.
• Сумарний обсяг перевірених першоджерел: 03:10:49 відеозапису (4 883 таймкодовані репліки YouTube Innertube API) + крос-перевірка за реєстром ЄГРІП/ЄГРЮЛ ФНС РФ (egrul.nalog.ru) станом на 30.10.2026.

1. КАРТКА ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ ТА OSINT-ДЕАНОНІМІЗАЦІЯ АНКЕТНОЇ СЛІПОЇ ЗОНИ

> Фіксація методичної помилки інтерв'юера та уточнення статусу:

> 1. Під час 2 год 45 хв запису lAQTGTG9b34 ведуча не поставила базових анкетних запитань жодному з двох військовополонених — у відео відсутні їхні прізвища, по батькові, точні дати народження та номери військових частин (зафіксовані лише імена «Кирило, 29 років» та «Денис, 32 повних»). Повне ПІБ, дату народження й місце строкової служби другого фігуранта відновлено через перехресну звірку з первинним допитом 10-го армійського корпусу ЗСУ (VJzubRZ9Ycw, [01:50]–[02:02], [03:58]) та базою svo-search.com/posts/755/.

> 2. Юридична верифікація статусу («мобілізовані СЗЧ» проти штампу «контрактники»): Всупереч поширеному у підводках штампу про «контрактників у розшуку», обидва фігуранти з першої хвилини (lAQTGTG9b34 [00:25]: *«Я не контрактник»*; VJzubRZ9Ycw [00:38], [15:55]–[16:12]) та обидві їхні матері на прямому зв'язку ([02:26:52]) документально підтверджують статус примусово мобілізованих осінньої хвилі жовтня–листопада 2022 року, які після 2,5–3 років федерального кримінального розшуку за самовільне залишення частини (СЗЧ, ст. 337 КК РФ) відмовилися підписувати безстроковий контракт МО РФ і саме за цю відмову були примусово переведені з тилової групи розшуку в штурмову роту під с. Глушківка.

2. ВІЙСЬКОВО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ПРИВ'ЯЗКА ТА ТАКТИЧНИЙ КОНВЕЄР ПІД ГЛУШКІВКОЮ

• Ідентифікація гарнізонного вузла ЗС РФ (Муліно -> Сосновка -> Ягідне / Глушківка):
• Попри те що обидва полонені уникають називати номери полків на камеру (а Денис свідчить, що на першому допиті в ЗСУ взагалі назвав стару частину, бо в його супровідних документах одним днем без його відома вже вписали іншу штурмову в/ч — lAQTGTG9b34 [02:14:28]–[02:14:48]), сукупність верифікованих маркерів однозначно прив'язує обох до мобілізаційного контуру 47-ї танкової Ченстоховської дивізії 1-ї гвардійської танкової армії МВО/ЗВО (ППД — с. Муліно Володарського р-ну Нижньогородської обл.):
• навчальне злагодження у жовтні–листопаді 2022 р. за маршрутом м. Стариця (Тверська обл., переобладнаний коледж) -> полігон Муліно -> м. Новий Оскол (lAQTGTG9b34 [14:48]–[15:58]);
• перша ротація грудня 2022 – травня 2023 рр. у с. Ягідне Куп'янського району Харківської області — штатній смузі відповідальності полків 47-ї ТД (26-й ТП, 153-й ТП, 272-й МСП та прикомандированих мобілізаційних полків Московської області);
• прямий проговір матері Дениса Олени під час дзвінка ([02:17:31], [02:18:12]): *«Елантра [Ліза] твоя писала, в воинскую часть звонила Мулинскую... Я вот звонила в эту воинскую часть Мулинскую, туда подавали всё»*;
• проміжна пересильна база «Сосновка» у прикордонній смузі Бєлгородського вузла (lAQTGTG9b34 [26:18], VJzubRZ9Ycw [12:41], [15:52], [17:12]), куди у травні–червні 2026 р. звезли партію з ~60 осіб (спійманих СЗЧ-шників, операторів БПЛА та контрактників, [55:48]), 3–4 дні використовували на господарських роботах та маскуванні («озеленении территории»), після чого за бойовим розпорядженням посадили на УАЗ-«буханку» в штурмову роту на с. Глушківка Куп'янського району (лівий берег р. Оскіл на південь від Куп'янська-Вузлового).

• Тактика покрокового заведення штурмових двійок «втемну» та рівень втрат (80% розбитих груп на підході):
• За сумісними свідченнями Кирила (lAQTGTG9b34 [01:00:45]–[01:03:42]) та Дениса (VJzubRZ9Ycw [17:28]–[19:30]), командування штурмової роти навмисно не доводить бійцям ані кінцевого населеного пункту, ані бойового завдання до виходу.
• Після короткого супроводу провідниками штурмовій двійці видають смартфон зі встановленим офлайн-додатком картографії та передають по рації координати виключно наступної проміжної точки, щоб група не бачила фінального рубежу на лінії зіткнення й не відмовилася рухатися далі (VJzubRZ9Ycw [17:52]–[18:05]).
• Піший захід по замінованих лісосмугах, усіяних неевакуйованими трупами військових РФ (lAQTGTG9b34 [01:01:55], VJzubRZ9Ycw [18:08]), тривав 9–12 діб. Із каскаду штурмових трійок/двійок, що йшли тим самим коридором попереду й позаду них, чотири групи були повністю знищені українськими ударними БПЛА — зокрема трійка, з якою Денис і Кирило за 5 хвилин до удару разом курили на переправі через річку (lAQTGTG9b34 [01:02:55]–[01:03:38], VJzubRZ9Ycw [18:45]–[19:15]), та остання сусідня група в самій Глушківці (VJzubRZ9Ycw [22:08], [23:05]).

3. ШІСТЬ ЗАЛІЗНИХ ПРОКОЛІВ ЗА 12-ПУНКТОВОЮ МАТРИЦЕЮ (ПОТРІЙНА ОЧНА СТАВКА: КИРИЛО vs. ДЕНИС У ЗОЛКІНА vs. ДЕНИС У 10-МУ АК ЗСУ)

[ПРОКОЛ №1] Лобове зіткнення версій напарників про причину відправки в штурм: «таємниче зникнення командира і канцелярська помилка» vs. «грошовий торг за +5 000 руб. і покарання за відмову від контракту» (lAQTGTG9b34 [53:29]–[57:25] vs. [01:50:15]–[01:51:35] та VJzubRZ9Ycw [15:13]–[16:05])

• Версія Кирила («Каспера»): Вибудовує безневинну мелодраму, у якій їхній покровитель — командир групи розшуку Сергій — у травні 2026 р. «просто зник, ніхто не розуміє де» ([53:33]), після чого їх викликали «на тиждень у частину», без пояснень замкнули на 2 доби у спеціальній клітці-камері як «схильних до втечі» ([54:38]–[55:14]), а коли на прикордонній базі вони нарешті зв'язалися з Сергієм і опинилися в «буханці» зі списком у штурмову роту, Сергій нібито щиро обурювався: *«Что-то там перепутали, у вас командование дебильное, сейчас я позвоню, изменю!»* ([56:45]). На пряме питання ведучої Кирило наполягає, що досі вірить у «прикрий форс-мажор» ([57:15]).
• Викриття напарником Денисом («Форсажем») у двох незалежних інтерв'ю: Денис узагалі не згадує жодного «зникнення командира» — навпаки, він двічі (lAQTGTG9b34 [01:50:15]–[01:51:35] та VJzubRZ9Ycw [15:13]–[16:05]) визнає, що через урізану тилову зарплату СЗЧ-шника (19 700 руб. на руки при витратах на паливо для власної машини й канцелярію за свій рахунок) він разом із Кирилом САМ підійшов до командира Сергія вимагати підвищення виплат ([01:50:32]). У відповідь Сергій висунув їм жорстку розвилку:
• або підписати повноцінний контракт МО РФ з автоматичним безстроковим продовженням і обіцянкою залишитися при частині;
• або поїхати «за нуль» для оформлення посвідчення ветерана бойових дій («ветеранки») заради щомісячної надбавки +5 000 руб.
• Коли обидва напарники відмовилися підписувати контракт, на них негайно спустили наказ про переведення в іншу частину й відправку через Сосновку в штурмову роту. Таким чином, Кирило свідомо приховав і власний фінансовий запит на виїзд «за ветеранкою», і факт цілеспрямованої утилізації їх командиром за відмову ставати контрактниками.

[ПРОКОЛ №2] Ревізія легенди самого Дениса Малинецького за 16 днів між двома записами: кудись зникли «2 місяці в лісі на коробках Доширака з Ozon» та «мішок на голові» (VJzubRZ9Ycw [08:50]–[11:02] vs. lAQTGTG9b34 [01:48:05]–[01:49:55])

• Первинний допит у 10-му АК ЗСУ (08.10.2026): Денис стверджує, що коли військова поліція та розшук почали розклеювати листівки з його обличчям, він перейшов жити в ліс на 1,5–2 місяці ([08:55]–[09:48]), облаштував там лісове укриття зі спальником і карематом, попередньо закупивши коробками воду й «Доширак» на маркетплейсі Ozon ([09:42]), а коли з настанням холодів прийшов додому і здався — група затримання запакувала його вдома і натягнула на голову маску/мішок, щоб він не бачив маршруту до частини ([10:48]–[11:02]).
• Повторний допит у студії В. Золкіна (24.10.2026): За 16 днів перебування під вартою обидва найяскравіші епізоди («виживання в лісі на замовленнях Ozon» та «мішок/маска на голові при арешті») повністю вичищені з розповіді. Тепер Денис заявляє, що переховувався по знайомих, а під кінець жив у селищі на покинутій дачі з підключеною електрикою, де нібито з міркувань совісті «не вмикав обігрівач, телевізор і роутер, щоб не витрачати чужу електроенергію, лише заряджав телефон» ([01:48:40]–[01:49:20]), після чого просто приїхав додому, «подумав і погодився» піти писарем-водієм ([01:49:46]). Таке згладжування деталей за Маркером №3 і Маркером №12 є класичною самоцензурою полоненого перед публікацією на багатомільйонну аудиторію YouTube, щоб не злити реальних переховувачів у Домодєдовському районі (зокрема співмешканку Лізу й друга «великого Сергія») та не дратувати офіцерів своєї частини описом викрадення з мішком на голові.

[ПРОКОЛ №3] Економічний і біомеханічний краш-тест легенди Кирила про «2,5 роки життя на орендованій квартирі без роботи за накопичення 2022 року» та анкетний прокол із сестрою (lAQTGTG9b34 [01:42] vs. [09:48], [20:45], [31:52]–[32:22])

• Анкетне відсікання сестри за Маркером №4 ([01:42] vs. [09:48]): Під час стартового опитування про склад родини Кирило називає виключно батьків (*«Мама, папа, полноценная семья»*, [01:42]), відсікаючи інших родичів. Проте вже за 8 хвилин, коли ведуча просить детально відтворити сцену приходу поліції з повісткою, спрацьовує епізодична пам'ять: *«В домофон же звонят. Сестра, по-моему, ответила на этот домофон»* ([09:48]), а на [36:35] і [38:01] виявляється, що саме через сестру він першою передав звістку про полон.
• Фінансова неможливість «30 місяців оренди житла в Підмосков'ї без жодного заробітку» ([20:45], [31:52]–[32:22]): Кирило переконує інтерв'юера, що за 4 місяці першого циклу служби (жовтень 2022 – початок лютого 2023, з яких у с. Ягідне він пробув лише 58 діб) накопичив «близько мільйона рублів» (при ~100 тис. губернаторських та ~195–200 тис./міс. грошового забезпечення, тобто максимум 880–900 тис. руб. брутто до витрат на власну форму й побут, причому банківську картку він одразу віддав матері — [20:58]), після чого пішов від батьків на орендовану квартиру і 2,5 роки (30 місяців) взагалі ніде не працював, живучи виключно на цей залишок. У цінах м. Івантєєвка / ближнього Підмосков'я 2023–2025 рр. 900 000 руб. / 30 міс. = 30 000 руб./міс. ледь покриває голу оренду однокімнатної квартири з комунальними платежами без їжі, цигарок, зв'язку та купівлі ноутбука для служби ([52:25]).
• Візуальна верифікація за Маркером №1 (yt_f2.jpg, yt_f3.jpg): На великих планах у Кирила білі, доглянуті кисті рук міського/офісного працівника без жодних застарілих мозолів чи рубців, а також поставлена зв'язна мова дипломованого операційного логіста («доводили до сведения», «в правовом государстве», «порой разительные отличия»), який упевнено користується VPN для моніторингу українських і російських Telegram-каналів ([40:32], [42:18]). Це вказує на тіньову або дистанційну роботу під час СЗЧ, яку фігурант приховує в інтересах OPSEC своєї сім'ї.

[ПРОКОЛ №4] Перехресна очна ставка по бою та захопленню в полон у с. Глушківка: «втекли босоніж у шкарпетках і мирно вийшли з погреба» vs. «повернулися по берці, ховалися поруч з іншою групою РФ і були взяті штурмом із гранатами в підвалі» (lAQTGTG9b34 [01:05:45]–[01:10:40] vs. [01:53:45]–[01:57:35] та VJzubRZ9Ycw [19:45]–[23:55])

Зіставлення трьох стенограм по одному й тому самому бойовому епізоду в с. Глушківка Куп'янського району викриває чотири прямі фактичні розбіжності:

• Байка про «втечу в одних шкарпетках без повернення»: Кирило драматизує перший контакт із розвідгрупою ЗСУ, стверджуючи, що вони *«в одних носках успели только автоматы схватить... вообще всё потеряли»* (lAQTGTG9b34 [01:04:18], [01:06:30]) і одразу перебралися на 1,5 місяця в закритий курник через вікно гаража. Проте Денис у обох інтерв'ю (lAQTGTG9b34 [01:56:08]–[01:56:22] та VJzubRZ9Ycw [21:18]–[21:35]) фіксує, що перші 2 дні вони мали при собі дволітрову пляшку води, а на наступний або через день повернулися в обстріляний будинок і забрали свої берці та порожній рюкзак (інакше ходити 1,5–2 місяці по розбитій Глушківці в одних шкарпетках було б фізично неможливо).
• Прихована присутність сусідньої російської штурмової групи: Кирило запевняє, ніби через 1,5 місяця українські дрони почали підривати гаражі №1 -> №2 -> №3 тому, що вони вдвох «натоптали стежку в погріб» (lAQTGTG9b34 [01:09:17]–[01:09:48]). Натомість на первинному допиті в 10-му АК ЗСУ Денис розкриває реальну причину ударів, яку в ефірі Золкіна обидва опустили: у сусідніх будівлях діяла ще одна російська група, яку розвідка ЗСУ вирахувала дронами і знищила (200-ті, VJzubRZ9Ycw [00:52], [22:02]–[22:15], [23:05]: *«мы думали, что это нас вычислили по тропинке... а это разведгруппа дронами вычислила одного из наших бойцов и тоже его разложили 200. Когда задвухсотили крайнюю группу, которая там была помимо нас, мы переселились в подвал»*).
• Плаваючий таймінг сидіння в підвалі: У 10-му АК Денис каже, що після переходу в погріб вони просиділи там 5–6 днів до моменту виявлення коптером на дверях (VJzubRZ9Ycw [23:12]); Кирило у Золкіна каже про 2 тижні в погребі після 1,5 місяця в курнику (lAQTGTG9b34 [01:09:53]); а сам Денис на [02:08:05] у Золкіна роздуває загальний час їхнього автономного сидіння вже до «майже 3 місяців» (хоча між останнім зв'язком 02.06.2026 / статусом БВП 27.06.2026 та публікацією допиту 10-го АК 08.10.2026 із урахуванням півторамісячної ями/фільтрації після полону [02:31:20] реальне перебування в Глушківці вкладається у ~6–7 тижнів липня–серпня 2026 р.).
• Діаметрально протилежний опис моменту взяття в полон:
• Кирило у Золкіна ([01:10:25]–[01:10:40]): *«Зашли и там что-то кричать начали непонятное, а потом типа: выходите, сдавайтесь. Я на напарника смотрю: "Ну делать нечего, пойдём". Вышли, сдались»*.
• Денис у 10-му АК ЗСУ ([00:55], [23:20]–[23:45]): На пряме питання *«Вам предложили сдаться?»* відповідає: «Не, нас в подвале прямо зажали! Пришло четыре человека, сразу же гранаты подготовили, всё прокинули [нелетальные], нахлобучили, короче, нас — залетели, повязали, поломали!». Кирило замінив силовий штурм підвалу четвіркою ЗСУ на «спокійний вихід за закликом», щоб виглядати перед українською журналісткою максимально договороздатним, тоді як Денис жорстко фіксує силове захоплення під майбутню перевірку ВКР ФСБ за ст. 352.1 КК РФ.

[ПРОКОЛ №5] Тіньова індустрія «офіцерських кріпаків» із числа розшукуваних СЗЧ та мародерство власного авто бійця командуванням частини (lAQTGTG9b34 [50:05]–[53:25], [01:49:35]–[01:50:30], [02:19:22]–[02:21:05] + VJzubRZ9Ycw [10:15]–[11:45], [15:13]–[15:30])

Перехресний допит двох напарників та телефонний дзвінок матері Дениса Олені документують внутрішню корупційно-репресивну схему у військових частинах МВО/ЗВО (Підмосков'я / Муліно):

• Вербування втікачів у приватну обслугу офіцерів розшуку: Командир групи розшуку Сергій («Сергій маленький») через щотижневі візити до батьків мобілізованих, які роками числяться у розшуку за СЗЧ, схиляє їх до «добровільної явки під особисту гарантію невідправки на фронт». Для офіційного звіту група з 5 осіб влаштовує постановочне силове затримання під камеру в парку / на МКАД або з маскою на голові (lAQTGTG9b34 [50:55]–[51:45], VJzubRZ9Ycw [10:48]), після чого затриманих не передають до військово-слідчого відділу СК РФ, а залишають при офіцерові розшуку на «голому» окладі 19 700–20 000 руб./міс. без жодних бойових чи соціальних виплат.
• Побутове кріпацтво за власний рахунок: Протягом пів року Кирило працює у командира прибиральником, кухарем, посильним у магазин і друкарем рапортів на купленому ноутбуці (lAQTGTG9b34 [52:10]–[52:35]), а старший за званням Денис використовує власний цивільний автомобіль Lada Kalina, заправляючи його бензином і купуючи канцелярію та поштові відправлення для частини із власних 19 700 руб. (lAQTGTG9b34 [01:50:05]–[01:50:25], VJzubRZ9Ycw [15:15]–[15:28]). При цьому в сам штаб частини їх як «неблагонадійних СЗЧ» фізично не пускають (VJzubRZ9Ycw [11:28]).
• Розграбування машини зниклого безвісти бійця власними командирами (lAQTGTG9b34 [02:19:22]–[02:21:05]): Під час дзвінка матері Дениса спливає показовий факт внутрішнього мародерства в ЗС РФ. Щойно Дениса спихнули під Глушківку і з 27.06.2026 оформили як зниклого безвісти (БВП), товариші по службі та командування в частині обікрали його припарковану Lada Kalina: зняли колеса, забрали ключі, винесли всі куплені ним моторні мастила, автозапчастини й особисті речі, так що евакуйовувати й ремонтувати роззуту машину матері довелося через цивільного знайомого Сергія (*«Они потырили всё с машины! Колёса поснимали, ключи позабирали, запчасти позабирали всё... Вообще ничего, всё пусто! — Командование моё!»*).

[ПРОКОЛ №6] Подвійний телефонний рентген матерів Олени та Ольги: три фальшиві позивні, страх репресій і благання посадити сина в російську тюрму після обміну (lAQTGTG9b34 [02:15:45]–[02:29:25] та [02:33:19]–[02:44:05])

Обидва телефонні дзвінки матерям у Московську область працюють як безвідмовний поліграф за Маркером №11:

• Хаос обліку в Мулінській частині та OPSEC-стоп-кран Дениса ([02:18:00]–[02:19:05]): Мати Дениса Олена повідомляє, що після першого сигналу про полон на неї вийшов невідомий «куратор», але в Мулінській в/ч не змогли навіть ідентифікувати позивний її сина: вона подавала старі позивні «Карма» і «Форсаж», тоді як «Сергій маленький» заявив їй, що Денис записаний як «Турист» (іронічне тавро для СЗЧ-шника, відправленого в один кінець). Щойно мати заходить на тему позивних і частини, Денис миттєво вмикає стоп-кран OPSEC: *«У меня фурашка лежит на полке, на ней написан мой позывной. Ну ты просто ничего не говори сейчас вслух там и так далее!»* ([02:18:33]).
• Параліч перед каральним апаратом РФ ([02:21:57], [02:28:58]): Олена панічно відмовляється оцінювати війну в ефірі (*«Я не могу, я боюсь что-то говорить! Вдруг я скажу — будет плохо ему, будет плохо мне... У меня ещё тоже и дети тут»*), але в фіналі розмови проговорює головний страх російських родин військовополонених — повторне відправлення обміняних з фільтрації прямо на фронт без побачення з сім'єю: *«Грешным делом я думала: лучше уже, если ты придёшь, лучше уже даже сесть, но только не туда!»* ([02:29:05]).
• Крах ілюзії Кирила про «доброго командира Сергія» та прохання про російську тюрму ([02:36:30]–[02:40:30]): Завдяки тому, що мати Дениса прямо під час запису розшукала контакт матері Кирила Ольги в м. Івантєєвка ([02:24:15]–[02:25:55]), відбувається другий дзвінок. Кирило намагається змусити матір «напрягати командира Сергія», щоб той витягнув їх після обміну, проте Ольга миттєво руйнує його студійну версію про «порядного командира й випадковий форс-мажор»: «Он вообще даже не беспокоился о нас!.. Господи, да на него-то какая надежда?! Надежды на него нету!» ([02:37:05], [02:39:42]). Усвідомивши, що офіцер розшуку їх злив, Кирило в істериці просить матір здати його після обміну російським слідчим і прокурорам у СІЗО/колонію за стару справу СЗЧ, аби лише врятувати від третьої відправки в Україну: «Пусть нас следователи, прокуратура тащит в тюрьму, куда угодно, пожалуйста! Мама, не давай нас просто сдать, чтобы нас просто опять обратно не послали!» ([02:38:27]–[02:40:22]).

4. ЮРИДИЧНА МАТРИЦЯ ПІД ФІЛЬТРАЦІЮ ВКР ФСБ (МАРКЕР №12) ТА ПІДСУМКОВА ОЦІНКА ПРОФІЛЮ

• Стратегія «сісти за старе СЗЧ (ст. 337 КК РФ), але уникнути ст. 352.1 та ст. 275/207.3 КК РФ»: Поведінка обох полонених у кадрі повністю підпорядкована прагматичній юридичній меті — після обміну використати незакрите кримінальне провадження за трирічне СЗЧ як «рятівний квиток» у звичайну виправну колонію РФ замість негайного повернення у штурмовий підрозділ 1-ї ТА. Саме тому Денис Малинецький демонстративно підкреслює під протокол ФСБ: *«Нет, я не сдавался, меня взяли!.. У нас же есть тоже такая статья — добровольная сдача в плен»* (lAQTGTG9b34 [02:06:08]–[02:06:38]), ухиляється від прямого визнання агресії РФ формулюванням *«ну, вроде как мы начинали»* ([02:12:55]) і транслює кремлівський наратив «заморозки захоплених територій» ([02:02:15]–[02:02:50]), а в питанні розстрілів відступаючих російськими ж дронами різко пом'якшує власну ж пряму відповідь із допиту 10-го АК (*«скорее всего, разобрали бы нас наши без разборов»*, VJzubRZ9Ycw [24:35]) до обережного *«ну, поговаривают»* у студії Золкіна (lAQTGTG9b34 [02:07:20]).
• Підсумковий контррозвідувальний висновок: Обидва військовополонені — Кирило («Каспер», 1997 р.н., м. Івантєєвка МО) та Малинецький Денис Геннадійович («Форсаж» / «Карма» / «Турист», 14.04.1994 р.н., с. Вельяміново г.о. Домодєдово МО, ексвійськовослужбовець Семенівського полку в/ч 75384) — є кадровим мобілізаційним резервом Московської області осені 2022 р. (контур Мулінського гарнізону 47-ї ТД 1-ї гв. ТА, учасники зимово-весняної кампанії 2022–2023 рр. під с. Ягідне Куп'янського району). Кейс документально викриває механізм вторинної утилізації десятків тисяч російських дезертирів/СЗЧ (lAQTGTG9b34 [41:12]): офіцери груп розшуку спочатку заманюють їх із підпілля у безправне побутове кріпацтво за 20 000 руб./міс. під обіцянку тилу, вичавлюють їхні особисті ресурси та автомобілі (аж до мародерського зняття коліс і запчастин із Lada Kalina Малинецького після оголошення його БВП 27.06.2026), а при відмові підписати безстроковий контракт одним днем переводять у штурмові роти на м'ясні накати під с. Глушківка, де 4 з 5 сусідніх груп гинуть ще на марші.