[КРАХ ПІДЗЕМНОЇ ТРУБИ «МАТИЛЬДА» ПІД ОСКОЛОМ] (590 РЕПЛІК + ВИПИСКА ЄГРІП ФНС РФ) · 121-Й МСП 68-Ї МСД 6-Ї ЗА В СМУЗІ КОРПУСУ НГУ «ХАРТІЯ» · 2-й корпус / 13-та бригада НГУ «ХАРТІЯ» (@khartiia)
Азаров Д. В. (1985 р.н.), Юрченко М. І. (27.09.1989 р.н.), Просалов/Рассалов Д. П. (1986 р.н.), Кузьмін Г. О., Алібеков А. М. (м. Санкт-Петербург / м. Новосибірськ / м. Москва / м. Лодєйне Поле Ленінградської обл. / Республіка Дагестан, РФ)
ПІБ та в/ч у реєстрах РФ (пошуковий індекс): Азаров Дмитрий Владимирович (1985 г.р.), Юрченко Никита Игоревич (27.09.1989 г.р.), Просалов / Рассалов Дмитрий Петрович (1986 г.р.), Кузьмин Григорий Александрович, Алибеков Абусупьян Магомедрасулович — 121-й мотострелковый полк 68-й мотострелковой дивизии 6-й общевойсковой армии ЛенВО ВС РФ (Купянское направление)
Інтерв'юер та джерело: 2-й корпус / 13-та бригада НГУ «ХАРТІЯ» (@khartiia) (https://www.youtube.com/watch?v=w6G6jIDkgQ4)
Підрозділ ЗС РФ: Підземний інженерно-штурмовий гарнізон магістральної газової труби «Матильда» 121-го мотострілецького полку (полігон с. Маківка Луганської обл.) 68-ї мотострілецької дивізії 6-ї загальновійськової армії ЛенВО ЗС РФ (Куп'янський напрямок, дюкер під р. Оскіл)
Заявлена в кадрі легенда: П'ятеро захоплених у заблокованій газовій трубі окупантів подають себе як випадкових цивільних робітників без бойового досвіду: 41-річний петербуржець Дмитро Азаров («Дімон») мовчить про свій бізнес і називає себе простим «караванником на самокаті та візку», новосибірець Микита Юрченко («Водолій») презентує себе як «бренд-шеф-кухаря чотирьох ресторанів Новосибірська», дагестанець Абусуп'ян Алібеков запевняє, що взагалі не проходив військових навчань, а Григорій Кузьмін («Кузя») і москвич Дмитро Просалов/Рассалов («Тесак») списують потрапляння в трубу на іпотечний дефолт і кримінальну справу.
Ймовірний реальний профіль: П'ятеро військовослужбовців підземного гарнізону 121-го мотострілецького полку (68-ма МСД 6-ї ЗА ЛенВО ЗС РФ, вишкіл у с. Маківка Луганської обл.), захоплених підрозділами 2-го корпусу НГУ «Хартія» в ході контрнаступальної операції «Велес» на Куп'янському напрямку після півторамісячного блокування магістральної газової труби «Матильда» під р. Оскіл. Перехресний аудит за реєстрами ЄГРІП/ЄГРЮЛ ФНС РФ викрив серед полонених чинного петербурзького підприємця з кіновиробництва Азарова Д. В. (ИНН 784201236606, ОГРНИП 325784700240903, виписка № ИЭ9965-26137178412 від 30.10.2026, ОКВЭД 59.11) у ролі водія електросамоката в трубі та спростував фейкову легенду кулеметника РПК і зв'язківця ТА-57 Юрченка М. І. про «бренд-шефа 4 ресторанів Новосибірська», зафіксувавши повний інженерно-тактичний крах російської «підземної війни» (у прямій зв'язці з трубним розгромом під Богуславкою в Кейсі №7).
Зафіксовані протиріччя фігуранта:
- Реєстровий деанон петербурзького «караванника на самокаті» Азарова Д. В. офіційною випискою ЄГРІП ФНС РФ № ИЭ9965-26137178412 ([00:55], [04:32]–[06:46] vs. ИНН 784201236606): у кадрі Азаров удає дрібного підземного кур'єра з візком серветок і каш, приховуючи, що 25.07.2025 зареєстрував у Санкт-Петербурзі чинний ІП Азаров Дмитро Володимирович (ОГРНИП 325784700240903, e-mail AZAROVADV@GMAIL.COM) з основним профілем ОКВЭД 59.11 («Виробництво кінофільмів, відеофільмів і телевізійних програм») та художньою творчістю (90.03.9).
- Крах статусної легенди Юрченка М. І. про «бренд-шефа чотирьох ресторанів м. Новосибірськ» об реєстри ФНС РФ та кулеметний пост РПК ([01:00], [01:28] vs. [07:48]–[09:45], [19:14]–[19:35]): у ЄГРІП/ЄГРЮЛ по Новосибірській обл. (reg=54) за Юрченком М. І. — 0 ІП, 0 юросіб і 0 згадок у ресторанній індустрії міста; натомість у самій трубі «шеф-кухар» професійно працював польовим зв'язківцем на ТА-57 («тапіку»), контролював випуск штурмовиків на поверхню і вів бій на кулеметному посту з РПК до заклинювання кулемета та останнього неповного ріжка.
- Приховування бойової ролі інженером ПЦБ Алібековим А. М. за тезою «навчань взагалі не проходив» ([03:09] vs. [06:48]–[07:48]): запевняє, що не мав жодної військової підготовки, але сам же визнає, що командування призначило його старшим приданим інженером підземного вузла для керівництва проходкою 20–25-метрових бічних тунелів, щоденної звітності про метраж та замовлення болгарок, акумуляторів і рацій.
- Тіньовий будівельний сектор СЗЧ-шника Кузьміна Г. О. та вбивство в поїзді «менеджера дитячих іграшок» Просалова/Рассалова Д. П. ([01:02]–[02:38]): оптовий продавець дитячих іграшок із Москви («Тесак») скоїв умисне вбивство людини в поїзді 06.11.2025 (8–12 років за ст. 105 КК РФ) і прямо з дому в наручниках поїхав у 121-й МСП, а шабашник із Лодєйного Поля («Кузя», 0 ІП у ФНС) після іпотечного дефолту тікав від мобілізації, був оголошений у федеральний розшук за СЗЧ і також доставлений у наручниках.
Приховані факти та сліпі зони інтерв'ю:
- Повна інженерна схема підземного форту й 15-км газопроводу «Матильда» під річкою Оскіл ([03:18]–[06:46], [12:45]–[13:25]): документує вириту вручну 500-метрову вхідну траншею з 10 спальними бліндажами (8x4 та 10x4 м), лазнею, складом, «самокатною» та вузлом зв'язку «Матильда», 5-кілометрову суху ділянку руху електросамокатів, параболічний дюкер під руслом р. Оскіл зі сталевим тросом для підйому на пом'ятій ділянці труби (до Поста №10) та чергування 200-метрових затоплених калюж із вантажними візками.
- Підземний штурм «Хартії» 10.07.2026 та 1,5 місяця гниття заблокованого гарнізону з трупами й трупно-іржавою водою ([08:52]–[19:12]): ще з 02.06 по 10.07.2026 вихід із труби прострілювався українським АГС за 60 секунд після появи штурмовика (за 38 діб випустили лише 7 осіб); 10.07.2026 бійці «Хартії» перебили кабель ТА-57 і 6 вибухами гранат заблокували 15–18 окупантів під землею на 1,5 місяця, де вони пили воду з іржею та гноєм із 30-метрової калюжі через марлю з вугіллям, пили глюкозу з крапельниць, голодували по 6 діб і лежали поруч із трупами загиблих («Джиммі», «Прораб», «Гриша», «Проша»).
- Класовий бунт у трубі та клятва відрізати собі руку чи ногу після обміну ([17:25]–[18:40], [19:50]–[26:45]): старші командири в трубі об'їдали рядових «відщепенців» і загинули від українських дронів при спробі втечі на поверхню; після капітуляції за 30-хвилинним ультиматумом «Хартії» та гуманного прийому («прийняли як рідних») полонений під запис заявляє, що після обміну без вагань позбавить себе руки або ноги, аби ніколи не повернутися воювати проти українців.
OSINT-ДОСЬЄ ТА КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНИЙ АУДИТ ДОПИТУ ПОЛОНЕНИХ (КЕЙС №9: КРАХ ПІДЗЕМНОГО ГАЗОПРОВОДУ «МАТИЛЬДА» 121-го МСП РФ ПІД КУП'ЯНСЬКОМ В ОПЕРАЦІЇ «ВЕЛЕС» КОРПУСУ НГУ «ХАРТІЯ» — РЕЄСТРОВИЙ РЕНТГЕН КІНОПРОДЮСЕРА З ПЕТЕРБУРГА ТА ФЕЙКОВОГО «БРЕНД-ШЕФА 4 РЕСТОРАНІВ» З НОВОСИБІРСЬКА)
Об'єкт аналізу (груповий контррозвідувальний аудит п'ятьох захоплених під землею військовослужбовців 121-го мотострілецького полку 68-ї МСД 6-ї загальновійськової армії ЛенВО ЗС РФ після блокування 15-кілометрової газової труби під р. Оскіл):
- Першоджерело: Офіційне відеодокументування 13-ї бригади / 2-го корпусу НГУ «ХАРТІЯ» (
@khartiia) — *«"ПРІНЯЛІ КАК РОДНИХ": російські полонені, які програли підземну війну»* - Дата публікації:
26.10.2026| Тривалість:27:16(590таймкодованих реплік YouTube Innertube API) + пряма реєстрова верифікація через ЄГРІП/ЄГРЮЛ ФНС РФ (egrul.nalog.ru) по м. Санкт-Петербург (МИФНС № 15 / ИФНС № 9, офіційна виписка№ ИЭ9965-26137178412від30.10.2026), Ленінградській та Новосибірській областях. - Контур захоплення: Півторамісячне підземне блокування (
10.07.2026 – кінець серпня 2026 р.) та групова капітуляція гарнізону підземної магістральної газової труби «Матильда» у ході контрнаступальної операції «Велес» підрозділів «Хартії» на Куп'янському напрямку (перехід газопроводу під руслом р. Оскіл,[03:18]–[05:55],[09:15]–[10:55],[19:25]–[22:45]).
1. ЗВЕДЕНА КАРТКА П'ЯТЬОХ ПОЛОНЕНИХ ГАРНІЗОНУ ТРУБИ «МАТИЛЬДА» ТА РЕЄСТРОВА ВЕРИФІКАЦІЯ ФНС РФ
| № | ПІБ, позивний, дата й місце народження (таймкод) | Заявлена цивільна легенда та мотив вступу до ЗС РФ | Реальний функціонал у трубі «Матильда» (121-й МСП, полігон с. Маківка Луганської обл.) | Перевірка за реєстрами ФНС РФ (egrul.nalog.ru) та OSINT-верифікація |
|---|---|---|---|---|
| 9-1 | Просалов (в автосубтитрах — Рассалов) Дмитро Петрович, позивний «Тесак», 1986 р.н., м. Москва ([00:25]–[00:35]). | «Менеджер з крупнооптового продажу дитячих іграшок по всій РФ» ([01:02]–[01:15]). 06.11.2025 убив людину в поїзді; перед загрозою вироку від 8 до 12 років за ч. 1 ст. 105 КК РФ обрав вербування зі слідства ([01:32]–[01:55]). | Військовий вишкіл на полігонах 121-го мотострілецького полку у с. Маківка Сватівського р-ну Луганської обл. ([02:38]–[02:50]). У трубі ніс чергування на спостережних і барикадних постах, забезпечував прийом скидів із дронів через вертикальну нору на поверхню ([08:35]–[09:20], [14:55]–[15:35]). | Кримінальний спецконтингент (слідчо-заарештований за умисне вбивство у залізничному транспорті 06.11.2025), вивезений у наручниках до частини на 2 тижні перед відправкою під Куп'янськ ([01:50]–[02:08]). |
| 9-2 | Кузьмін Григорій Олександрович, позивний «Кузя», м. Лодєйне Поле, Ленінградська область ([00:36]–[00:46]). | Колишній працівник пожежної охорони, далі «будував сам на себе»; узяв іпотеку на велику сім'ю, потрапив у боргову яму; при спробі втекти від мобілізації оголошений у федеральний розшук за СЗЧ (СОЧ) і доставлений групою розшуку в наручниках ([01:16]–[01:25], [02:10]–[02:36]). | Підземний землекоп і такелажник мішків із ґрунтом біля підземної барикади протягом 2 місяців ([07:02]–[07:22]), поранений під час боїв за вихід із нори ([15:05]–[15:40], [23:45]). | У ЄГРІП ФНС РФ по Ленінградській обл. (reg=47) записів ІП 0 — «будівництво сам на себе» велося виключно в тіньовому секторі без податкової реєстрації, що унеможливило реструктуризацію іпотечного боргу. |
| 9-3 | Алібеков Абусуп'ян (в автосубтитрах — Аурсп'ян) Магомедрасулович, Республіка Дагестан ([00:46]–[00:55]). | Інженер за фахом ПЦБ (ПГС — промислове та цивільне будівництво) ([01:24]–[01:30]). Стверджує, що військових навчань «взагалі не проходив ні в РФ, ні тут» ([03:08]–[03:15]). | Старший приданий інженер підземного проходницького вузла ([06:48]–[07:02], [07:32]–[07:48]): щоденно звітував командуванню про метраж прокопаних відгалужень (20–25 м від труби до поверхні), замовляв болгарки, акумулятори, рації, мішки та керував прорізанням нових виходів. | У ЄГРІП ФНС РФ по Республіці Дагестан (reg=05) особистого ІП не мав (найманий інженер-будівельник ПЦБ, цілеспрямовано відібраний командуванням 68-ї МСД за цивільним фахом для інженерно-саперного керівництва підземними роботами). |
| 9-4 | Азаров Дмитро Володимирович, позивний «Дімон», 1985 р.н., м. Санкт-Петербург ([00:55]–[01:00]). | У публічній нарізці скромно уникає деталізації бізнесу, зображуючи себе рядовим «караванником на електросамокаті та візку», який лише возив воду, батончики й серветки між постами у трубі ([04:32]–[06:45]). | Штатний логіст-експедитор («караванник») центрального підземного вузла зв'язку й постачання «Матильда»: курсував перші 5 км на електросамокатах, далі штовхав вантажні візки через затоплені ділянки та підіймався по прив'язаному тросу на параболічному переході під дном р. Оскіл між постами до Поста №10, евакуюючи розряджені самокати назад на «нуль» ([04:56]–[06:46]). | ПРЯМЕ ВЛУЧАННЯ В ЄГРІП ФНС РФ (egrul.nalog.ru, виписка № ИЭ9965-26137178412 від 30.10.2026): чинний індивідуальний підприємець ИП АЗАРОВ ДМИТРИЙ ВЛАДИМИРОВИЧ, ИНН 784201236606, ОГРНИП 325784700240903, зареєстрований 25.07.2025 у МИФНС № 15 / МИФНС № 9 по м. Санкт-Петербургу, e-mail: AZAROVADV@GMAIL.COM. Основний вид діяльності — ОКВЭД 59.11 («Производство кинофильмов, видеофильмов и телевизионных программ») + додаткові 43.31 (штукатурні роботи), 43.32 (столярні роботи) та 90.03.9 (діяльність у сфері художньої творчості). ІП залишається юридично активним під час перебування власника в полоні! |
| 9-5 | Юрченко Микита Ігорович, позивний «Водолій» (у ранніх зведеннях преси — «Вуду»), 27.09.1989 р.н., м. Новосибірськ ([01:00]–[01:05], [01:28]–[01:33]). | Презентує себе як елітного цивільного кулінара: «До війни я працював бренд-шеф-кухарем чотирьох ресторанів у місті Новосибірськ» ([01:28]–[01:33]). | Оператор польового дротового зв'язку на апараті ТА-57 («тапік») ([07:48]–[08:16]), черговий спостерігач штурмового виходу та кулеметник на барикадному посту з кулеметом РПК під час підземного стрілецького бою з бійцями «Хартії» ([08:38]–[09:45], [19:14]–[19:35]). | ПОВНИЙ НУЛЬ У РЕЄСТРАХ ФНС РФ ТА ГАСТРОНОМІЧНИХ БАЗАХ: у ЄГРІП/ЄГРЮЛ по Новосибірській обл. (reg=54) за ПІБ Юрченко Никита Игоревич — 0 ІП, 0 часток чи посад шефа/керівника у ресторанному бізнесі та 0 публічних згадок у гастрономічній індустрії Новосибірська (HoReCa). Легенда «бренд-шефа 4 ресторанів» є класичною статусною гіперболізацією («кухарською легендою» за Маркером №1) для маскування бойової ролі зв'язківця й кулеметника РПК. |
2. ІНЖЕНЕРНО-ТАКТИЧНА АНАТОМІЯ ПІДЗЕМНОГО ВУЗЛА «МАТИЛЬДА» ТА ОПЕРАЦІЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ТРУБИ (ЗВ'ЯЗКА З КЕЙСОМ №7)
Свідчення п'ятірки полонених 121-го МСП розкривають повну інженерну схему використання російською 6-ю загальновійськовою армією (68-ма МСД) магістральних газопроводів на Куп'янському напрямку, яка є прямим масштабуванням тактики «трубних штурмів», зафіксованої південніше під с. Богуславка у Кейсі №7 (rNA96Jx6Tqg):
- Вхідний підземний форт «Матильда» (
500 мкритої траншеї на лівому березі,[03:18]–[04:32]): - Перед точкою врізки в сталеву газову магістраль російські інженерні підрозділи вручну вирили підземне містечко — траншею завдовжки близько
500 метрівіз розгалуженими бічними кімнатами-бліндажами по лівому й правому бортах (близько10спальних бліндажів розміром8x4та10x4 міз ліжками), підземною лазнею, туалетом, складом провізії, «самокатною» (парком акумуляторних електросамокатів і зарядних станцій) та центральною кімнатою зв'язківця з позивним вузла «Матильда», поруч із якою болгарками зроблено вхідний пропил у саму трубу ([03:30]–[04:32]). - Логістика
15-кілометровоїтруби та параболічний дюкер під річкою Оскіл ([04:56]–[06:45]): - Перші
5 кммагістралі мали сухе рівне покриття, яким «караванники» (як Азаров Д. В.) рухалися на електросамокатах із роз'їздами зустрічних караванів ([05:12]–[05:32]). - На ділянці переходу газопроводу під дном річки Оскіл (від проміжного поста до Поста №10) труба утворює круту параболу спуску й підйому зі смятиною металу; до цієї смятини російські сапери прив'язали сталевий трос, по якому особовий склад витягував себе вгору вручну (
[05:35]–[05:58]). - Друга половина маршруту чергувалася
200-метровимизатопленими калюжами рідкого бруду, іржі й конденсату та сухими відрізками, де стояли колісні візки: караванники штовхали візки з водою, газом і сухпайками поперед себе, пересуваючись на напівзігнутих ногах ([06:00]–[06:35]). - Від основної труби під керівництвом приданих інженерів ПЦБ (як Алібеков А. М.) прокопувалися бічні горизонтальні тунелі завдовжки
20–25 метрів(іноді до80 м) із вертикальною «діркою» на поверхню для виходу штурмовиків та прийому вантажних скидів із російських дронів ([06:48]–[07:45],[12:48]–[13:25]). - Вогневий контроль Сил оборони України та підземний штурм «Хартії»
10.07.2026([08:52]–[10:55]): - Всупереч російській пропаганді про «непомітний вихід у тил», вихідна нора труби перебувала під постійним вогневим контролем української розвідки: з
02.06.2026по10.07.2026росіяни змогли випустити на поверхню лише 7 штурмовиків, і вже за60 секундпісля появи кожного по точці виходу відпрацьовував український гранатомет АГС ([08:55]–[09:25]). 10.07.2026бійці «Хартії» розпочали прямий штурм підземної комунікації: точковими підривами перебили польовий кабель ТА-57 («тапік»), увійшли в трубу, серією з6гранатних вибухів і стрілецьким вогнем (кулі рикошетили від круглих сталевих стінок у темряві[10:41]) відкинули охорону за мішкові барикади й герметично заблокували гарнізон із15–18окупантів під землею ([08:19],[09:28]–[10:55]).
3. ШІСТЬ ЗАЛІЗНИХ ПРОКОЛІВ І СИСТЕМНИХ ВИКРИТТІВ ЗА 12-ПУНКТОВОЮ МАТРИЦЕЮ
[ПРОКОЛ №1] Реєстровий деанон «пітерського самокатника» Азарова Д. В. (ИНН 784201236606): чинний кінопродюсер із Санкт-Петербурга (ОКВЭД 59.11) у підземній трубі під Куп'янськом ([00:55], [04:32]–[06:46])
- Спроба розчинитися в образі «маленької людини з візком»: У кадрі 41-річний петербуржець Азаров Дмитро Володимирович (
1985р.н., позивний «Дімон») жодним словом не згадує про свій легальний бізнес у Санкт-Петербурзі, детально описуючи лише побутову рутину «караванника», який розвозив серветки й каші по трубі. - Факт за випискою ЄГРІП ФНС РФ
№ ИЭ9965-26137178412від30.10.2026(/evidence/fns_egrip_azarov_784201236606_2026_10_30.png): На відміну від маргіналізованих зеків чи тіньових шабашників, Азаров є офіційно зареєстрованим підприємцем культурної столиці РФ — ИП АЗАРОВ ДМИТРИЙ ВЛАДИМИРОВИЧ (ИНН 784201236606,ОГРНИП 325784700240903, e-mailAZAROVADV@GMAIL.COM), який відкрив ІП у Санкт-Петербурзі25.07.2025із основним профілем «Виробництво кінофільмів, відеофільмів і телевізійних програм» (ОКВЭД 59.11) та художньою творчістю (90.03.9), поєднаними з будівельно-оздоблювальними роботами (43.31,43.32). Менш ніж за рік після реєстрації кіновиробничого ІП у Петербурзі підприємець опинився рачки в іржавій газовій трубі під Осколом у складі 121-го МСП.
[ПРОКОЛ №2] Крах легенди Юрченка М. І. про «бренд-шефа чотирьох ресторанів Новосибірська»: нуль у реєстрах ФНС РФ проти реальних навичок зв'язківця ТА-57 та кулеметника РПК ([01:00], [01:28], [07:48]–[09:45], [19:14]–[19:35])
- Статусний блеф перед камерою (
[01:28]): 37-річний Юрченко Микита Ігорович (27.09.1989р.н., м. Новосибірськ, позивний «Водолій») заявляє, що до війни працював *«бренд-шеф-кухарем чотирьох ресторанів у місті Новосибірськ»* — посада рівня топ-менеджменту ресторанних мереж із публічним портфоліо та високим легальним доходом. - Перехресне спростування (Маркер №1 + Маркер №2):
- Перевірка за реєстрами ЄГРІП та ЄГРЮЛ ФНС РФ по Новосибірській області (
reg=54) дає абсолютний нуль: Юрченко М. І. ніколи не мав ні ІП у сфері громадського харчування/консалтингу, ні частки чи керівної посади в жодному ресторанному ТОВ м. Новосибірська, а його ім'я повністю відсутнє у профільних гастрономічних каталогах міста. - У самій трубі «бренд-шеф» жодного стосунку до кухні чи провізії не мав: на
[07:55]–[08:15]він проговорюється про попередній досвід чергувань на інших постах оператором польового телефону ТА-57 («тапік»), контролював випуск штурмовиків на поверхню під вогнем АГС ([08:40]–[09:20]), а на фінальному етапі оборони труби особисто сидів за барикадою на кулеметному посту з ручним кулеметом Калашникова (РПК) і вів вогонь до заклинювання кулемета та вичерпання набоїв до останнього неповного магазина в автоматі ([19:14]–[19:35]).
[ПРОКОЛ №3] Кримінально-борговий зріз 121-го МСП 68-ї МСД: вбивця з пасажирського поїзда поруч із інженером ПЦБ та СЗЧ-шником у наручниках ([01:32]–[02:45])
- Груповий склад одного підземного гарнізону ідеально демонструє кадрову структуру російських полків на Куп'янському напрямку у 2026 році:
- Уникнення вироку за умисне вбивство: Москвич Дмитро Просалов / Рассалов («Тесак») скоїв убивство людини в поїзді
06.11.2025і прямо зі слідства без жодного дня відсидки за 8–12-річною статтею був перекинутий через 2-тижневий полігон с. Маківка під Куп'янськ ([01:32]–[02:08]). - Примусовий вилов мобілізованих утікачів: Колишній пожежник із Лодєйного Поля Григорій Кузьмін («Кузя») після дефолту за іпотекою намагався втекти від мобілізації в СЗЧ, але був вирахуваний групою розшуку за федеральною базою і доставлений на фронт у наручниках (
[02:10]–[02:38]). - Військово-інженерна експлуатація цивільних фахівців без вишколу: Дагестанського будівельника Абусуп'яна Алібекова з дипломом ПЦБ взагалі не вчили військової справи (
[03:09]), одразу кинувши під землю керувати проходкою бічних штреків із труби ([06:48]).
[ПРОКОЛ №4] Півтора місяця гниття живцем у заблокованій трубі (10.07 – серпень 2026 р.): вода з іржею та трупним гноєм, крапельниці глюкози замість їжі й тіла загиблих поруч ([11:05]–[19:12])
- Після того як
10.07.2026штурмовики «Хартії» заблокували трубу, а українські важкі бомбери «Баба-Яга» та FPV-дрони «розпетушили до невпізнаваності» ([13:28]) резервну нору прийому посилок, гарнізон опинився в підземній пастці на 1,5 місяця ([19:28]): - Пиття трупно-іржава жижі (
[11:38]–[12:28]): Коли за 10 днів закінчилися запаси батончиків і води, заблоковані солдати черпали воду з 30-метрової стоячої калюжі на дні газової труби — *«с ржавчиной, с гноем там, с грязью, в ней полтаблицы Менделеева»*, проціджуючи її через бинт і марлю з активованим вугіллям. - Голод по 6 діб і пиття розчину для крапельниць (
[13:45]–[14:15]): Через систематичне збиття російських дронів постачання бійцями ЗСУ заблоковані голодували до6 дібпоспіль і пили солодкий медичний розчин глюкози з пакетів для внутрішньовенних крапельниць. - Смертельний конвеєр біля вихідної нори (
[14:35]–[17:12]): Під час спроб забрати скинуті посилки на виході з нори одразу загинули двоє бійців із позивними «Джиммі» та «Прораб» ([14:40]); наступний «посильний» підірвався на міні, а посланий замість нього Просалов («Тесак») за 2 дні так само підірвався на міні й отримав осколкове ураження всієї правої половини тіла від скиду за 1,5 м ([15:02]–[15:38]). Поранені без евакуації вмирали просто в трубі за 1–1,5 тижня (зокрема боєць «Гриша» з вибитим оком, пробитими грудьми й відірваними пальцями), а їхні розкладені трупи залишалися лежати прямо в коридорі труби ([16:05]–[17:10]: *«Один валяется, дохлый уже... А вон ещё один труп, этот, что истёк»*). - Психологічний зрив і самогубний вихід «Проші» (
[18:42]–[19:12]): Боєць із позивним «Проша» не витримав підземного психозу, таємно виліз із труби на поверхню і за три дні був зафіксований із дрона розірваним на шматки.
[ПРОКОЛ №5] Класовий розкол під землею: старші групи об'їдали рядових «відщепенців», а потім кинули їх і загинули при спробі втечі ([17:20]–[18:40])
- Полонені синхронно фіксують повну моральну деградацію командної вертикалі всередині заблокованої труби:
- Старший групи привласнював залишки їжі та сигарет, обділяючи рядових копачів і зв'язківців (
[17:28]–[18:12]: *«Мы были отщепенцами, которые минимально получали еду, чтобы просто не умереть... Начальство скормило себя в первую очередь, нам ничего не доставалось, были очень большие конфликты со старшим»*). - Зрештою старші командири спробували самотужки вискочити на поверхню й утекти, залишивши підлеглих у трубі, але були ліквідовані українськими ударними дронами (
[18:15]–[18:40]).
[ПРОКОЛ №6] Протокол підземної капітуляції за 30-хвилинним ультиматумом «Хартії» та готовність відрізати собі кінцівку після обміну ([19:35]–[26:45])
- Техніка безпечного виведення з-під землі (
[19:50]–[22:35]): Коли у гарнізону залишився один неповний ріжок патронів, заклинений РПК і нуль гранат, штурмовики корпусу «Хартія» висунули жорсткий ультиматум: 30 хвилин на колективну здачу всім складом, інакше труба підривається разом із гарнізоном. На оригінальних кадрах переговорів через барикаду зафіксовано чітку процедуру «Хартії»: першим до української барикади з рацією підходить один боєздатний парламентер для зв'язку зі своїми, після чого роззброєні окупанти по двоє проповзають через отвір між барикадами на світло прожектора й камери з вивернутими кишенями. - Шок від гуманного поводження та клятва самокаліцтва під фільтрацію ФСБ (Маркер №12,
[22:45]–[26:45]): Усі п'ятеро полонених засвідчують бездоганне дотримання бійцями «Хартії» норм МГП (*«Приняли шикарно... как гостей... приняли как родных, накормили, напоили, дали помыться, помогали дойти раненому»*), а у фіналі один із полонених прямо на камеру формулює єдиний доступний російському солдату спосіб не повернутися на фронт після обміну:
> [26:22] Полонений 121-го МСП: *«Я хочу пойти на обмен и никогда больше не пойду на войну. Если для этого потребуется лишиться ноги, лишиться руки — я сделаю это не задумываясь. Я никогда не вернусь сюда, чтобы воевать против этих людей»* ([26:22]–[26:42]).
4. ПІДСУМКОВА КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНА ОЦІНКА ПРОФІЛЮ
Кейс №9 документально фіксує повний воєнний та інженерний розгром підземної інфільтраційної мережі «Матильда» 121-го мотострілецького полку (68-ма МСД 6-ї ЗА ЛенВО ЗС РФ) підрозділами 2-го корпусу НГУ «Хартія» під час операції «Велес» на Куп'янському напрямку. Перехресна перевірка п'ятьох захоплених під землею окупантів за державним реєстром ЄГРІП/ЄГРЮЛ ФНС РФ (egrul.nalog.ru) виявила як чинного петербурзького підприємця з кіновиробництва Азарова Дмитра Володимировича (ИНН 784201236606, ОГРНИП 325784700240903, виписка № ИЭ9965-26137178412, ОКВЭД 59.11), використаного командуванням РФ як кур'єра-самокатника у 15-кілометровій трубі під р. Оскіл, так і повну фіктивність легенди новосибірського зв'язківця й кулеметника РПК Юрченка Микити Ігоровича (27.09.1989 р.н.) про статус «бренд-шефа чотирьох ресторанів», поруч із завербованим із поїзда вбивцею Дмитром Просаловим / Рассаловим («Тесаком»), спійманим у наручниках СЗЧ-шником Григорієм Кузьміним та інженером ПЦБ Абусуп'яном Алібековим. Півторамісячна агонія заблокованого під землею гарнізону — із питтям трупно-іржавої води з дна газопроводу, загибеллю командирів і рядових («Джиммі», «Прораб», «Гриша», «Проша») та колективною здачею в полон — остаточно руйнує російський пропагандистський міф про «невразливість трубних операцій».
