[КАТУВАННЯ СКОТЧЕМ У СІЗО НОРИЛЬСЬКА ТА 98% ВТРАТ РОТИ] (1 590 РЕПЛІК) · 102-Й МСП 150-Ї МСД (В/Ч 91706, С. РАЙСЬКЕ — 425-Й ОШП «СКАЛА») · Володимир Золкін (@VolodymyrZolkin)
Прибушевський Максим Борисович (23.07.2001 р.н.) (м. Норильськ, Красноярський край, РФ)
ПІБ та в/ч у реєстрах РФ (пошуковий індекс): Прибушевский Максим Борисович (23.07.2001 г.р.) — 102-й мотострелковый Слонимско-Померанский полк (в/ч 91706, п. Персиановский) 150-й мотострелковой дивизии 8-й гв. ОА ЮВО
Інтерв'юер та джерело: Володимир Золкін (@VolodymyrZolkin) (https://www.youtube.com/watch?v=8dl264SAaLQ)
Підрозділ ЗС РФ: 102-й мотострілецький Слонімсько-Померанський полк (в/ч 91706, сел. Персіановський Ростовської обл.) 150-ї мотострілецької дивізії 8-ї гв. ЗА ПВО (командир роти — позивний «Бєс», полігон під м. Шахтарськ; напрямок с. Торське/Торецьке — с. Райське під м. Дружківка)
Заявлена в кадрі легенда: Подає себе як жертву фізичних тортур у прес-хаті СІЗО-4 м. Норильська, який завжди був проти війни, дивився інтерв'ю знайомого полоненого з «Апостолом», не отримав жодного рубля з обіцяних 3,8 млн руб. і дивом («завдяки Богу») дійшов живим серед 98 загиблих бійців своєї роти до порожнього будинку в с. Райське під Дружківкою, де нібито просто сидів без бронежилета на 0,5 л зеленої води й одразу здався бійцям 425-го полку «Скала».
Ймовірний реальний профіль: Підслідний із м. Норильська Красноярського краю (прізвище верифіковане в регіональному реєстрі ЄГРІП ФНС РФ, ИНН 246114818909) за особливо тяжкою наркостаттею (ч. 5 ст. 228.1 КК РФ), примусово завербований після 3 діб катування у скотчі («баранячий ріг») у прес-хаті СІЗО-4 м. Норильська і без жодної виплати (0 руб. із обіцяних 3,8 млн руб.) перекинутий у 102-й МСП (в/ч 91706) 150-ї МСД 8-ї гв. ЗА ПВО. Переживши 98% втрат своєї роти з 100 осіб і провівши 51 добу на лінії Торське/Торецьке — с. Райське під м. Дружківка як передовий акустично-візуальний спостерігач після 7-денного курсу картографії, був безкровно взятий у засідку й врятований бійцями 425-го окремого штурмового полку «Скала» ЗСУ 05.08.2026.
Зафіксовані протиріччя фігуранта:
- Применшення розвідувальної функції в с. Райське під виглядом «просто сидів без броні в будинку» ([16:58]–[17:22], [22:18]–[26:25]): проговорюється про 7-денний курс військової картографії та орієнтування в частині перед виходом 15.06.2026, а в с. Райське фактично працював передовим акустично-візуальним навідником 102-го МСП (фіксував генератори, голоси бійців ЗСУ, виходи та БпЛА і доповідав по рації); навіть під час зачистки 05.08.2026 перечікував на горищі й спускався з автоматом у руках, щоб передати командиру радіодонесення про групу ЗСУ, але потрапив у безшумну засідку бійців 425-го ОШП «Скала» на першому поверсі.
- Сліпа зона особливо тяжкої наркостатті ч. 5 ст. 228.1 КК РФ за фасадом «благополучного хлопця з квартирою і роботою» ([03:48]–[04:12] vs. [36:12]): мати Ірина переконує, що в Норильську в сина «була робота, квартира і все було добре», проте сам фігурант визнає арешт за ч. 5 ст. 228(.1) КК РФ («і вживав, і розповсюджував») — оптовий збут наркотиків в особливо великому розмірі з безальтернативною санкцією 15–20 років або довічного ув'язнення.
- Свідомий вихід зі зброєю в Україну при повному попередньому знанні правди через інтерв'ю Ельчана Гашимова ([05:55]–[06:55]): на відміну від зазомбованих телевізором новобранців, відкрито зізнається, що ще до СІЗО бачив інтерв'ю свого знайомого по Красноярському краю азербайджанця Ельчана Гашимова у Дмитра Карпенка («Апостола») і достеменно знав, що армія РФ веде злочинну війну.
- Самообман про «санаторій, 45 днів відпустки й тилову частину після обміну» після відео «Слава Україні!» ([39:55]–[41:32], [44:10]–[44:45], [52:02]–[54:45]): тішить себе й матір чутками про 45 діб домашньої відпустки та переведення в тил після обміну, хоча мати прямо в ефірі повідомляє про поширене в мережі фронтове відео, де Максим кричить «Слава Україні!» (що він підтверджує під запис), а сам він у фіналі називає Путіна «старим дідом-маніяком, який убив Навального й Пригожина».
Приховані факти та сліпі зони інтерв'ю:
- Технологія катування скотчем «у баранячий ріг» за прямим наказом оперативника ФКУ СИЗО-4 м. Норильська та 0 руб. виплат ([04:22]–[12:15], [51:32]–[51:52]): після 1 дня карантину підслідного кинули в «червону» прес-хату, де «ломщики» замотали йому скотчем руки, ноги й голову за спиною («баранячий ріг») і відбили нирки, а оперативник СІЗО після відмови підписати контракт наказав «продовжувати методи» ще 2–3 доби; при цьому з обіцяних 3,8 млн руб. підйомних йому виплатили 0 руб. (купував берці й броню за власні кошти) і перекинули маршрутом Норильськ -> Красноярськ -> Новосибірськ «Толмачово» -> рейс а/к «Якутія» на Ростов -> полігон Шахтарськ.
- Винищення 98 зі 100 штурмовиків роти 102-го МСП (в/ч 91706) та добивання відмовників власними дронами ([17:28]–[20:35], [29:15]–[30:12], [45:32]–[45:48]): із повнокомплектної роти у 100 осіб до позицій на лінії Торське/Торецьке дійшли лише двоє (Прибушевський та «Буча»), решта 98 загинули під ударами українських БпЛА; дорогою солдати пили болотну воду та власну сечу з пляшок, а тих, хто не міг іти, командир роти називав «тварями й петухами» і атакував власними російськими дронами для залякування інших.
- Клінічний параліч матері Ірини «Я не політик!» у Норильську, вирок дівчині в Сочі за відео пляжу з дронами та студійна зв'язка з Кейсом №3 ([31:25]–[51:28]): мати, яка особисто бачила синці сина в СІЗО і щойно почула від нього про 98 убитих зі 100 бійців роти, повторює «я жінка, я не політик, повернешся героєм» через панічний страх арешту (Максим наводить приклад знайомої дівчини в Сочі, засудженої на 3 роки за відео Чорного моря в дронах), а на [48:02] у студії засвічується наступний полонений у черзі — фігурант Кейсу №3 Нефедов.
OSINT-ДОСЬЄ ТА КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНИЙ АУДИТ ДОПИТУ ПОЛОНЕНОГО (КЕЙС №10: ПРИБУШЕВСЬКИЙ МАКСИМ БОРИСОВИЧ — КАТУВАННЯ СКОТЧЕМ «У БАРАНЯЧИЙ РІГ» У ПРЕС-ХАТІ СІЗО НОРИЛЬСЬКА, СМЕРТНІСТЬ 98 ЗІ 100 ШТУРМОВИКІВ 102-го МСП ТА ЗАХОПЛЕННЯ НАВІДНИКА В С. РАЙСЬКЕ 425-м ОШП «СКАЛА» ЗСУ)
Об'єкт аналізу (аудит тюремно-слідчого конвеєра примусового вербування за ст. 228 КК РФ на Крайній Півночі та тактики засилання поодиноких акустичних спостерігачів 102-го МСП 150-ї МСД у смугу Дружківського напрямку):
- Першоджерело: Інтерв'ю Володимира Золкіна (
@VolodymyrZolkin) — *«В тюрьме издевались, а Скала подарила второй день рождения.»* - Дата публікації:
07.10.2026| Тривалість:55:38(1 590таймкодованих реплік YouTube Innertube API) + реєстрова верифікація рідкісного родинного прізвища за ЄГРІП ФНС РФ (egrul.nalog.ru) по Красноярському краю та м. Норильськ станом на30.10.2026. - Контур захоплення: Захоплений живим
05.08.2026штурмовою групою 425-го окремого штурмового полку «Скала» ЗСУ під час зачистки приватного сектору в с. Райське (Дружківська міська громада Краматорського р-ну Донецької обл.) після 51 доби перебування в бойовій зоні (15.06.2026 – 05.08.2026,[16:58],[22:28]–[26:25],[29:01]).
1. КАРТКА ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНОГО ТА РЕЄСТРОВА ВЕРИФІКАЦІЯ
| Параметр | Дані з допиту (з точними таймкодами) | Верифікація / OSINT-прив'язка (ФНС РФ / ГУФСВП / МО РФ) |
|---|---|---|
| ПІБ | Прибушевський Максим Борисович ([02:56]–[03:12]: спочатку автосубтитри фіксують *«Привышевский»*, після перепитування Золкіна чітко вимовляє по складах: *«При-бу-шев-ский Максим Борисович»*). | Верифіковане рідкісне родинне прізвище Прибушевський (Прибушевский) у північному контурі Красноярського краю за муніципальним індексом м. Норильська та реєстром ЄГРІП ФНС РФ по Красноярському краю (ПРИБУШЕВСКАЯ ЯНА ВЛАДИМИРОВНА, ИНН 246114818909). У самого фігуранта власного ІП у ФНС РФ немає (0 записів). |
| Дата та місце народження | 23.07.2001 р.н. (25 повних років на момент захоплення в полон, [02:58]–[03:15]), м. Норильськ, Красноярський край, РФ. | Мав роботу та власну квартиру в м. Норильськ (підтверджено матір'ю Іриною під час телефонного дзвінка на [36:12]: *«У него была работа, у него квартира в Норильске, у него всё есть»*). |
| Кримінальна стаття та установа ГУФСВП | Заарештований у м. Норильськ за ч. 5 ст. 228.1 КК РФ (у розмовній мові полоненого — *«за наркотики, 228, часть пятая: и употреблял, и распространял»*, [03:48]–[04:12]) та поміщений до ФКУ СИЗО-4 ГУФСИН России по Красноярскому краю (м. Норильськ). | Особливо тяжка стаття КК РФ (незаконний збут наркотичних засобів в особливо великому розмірі, санкція — від 15 до 20 років або довічне позбавлення волі). У СІЗО-4 м. Норильська фігурант фіксує тотальний «червоний хід» (повний контроль адміністрації без жодного мобільного телефону навіть у «смотрящих», [04:38]–[05:18]). |
| Логістичний маршрут етапування на війну | СІЗО-4 м. Норильськ (група з 4 підслідних) -> авіарейс до м. Красноярськ (збірний пункт, прибуття представників військової частини з Новосибірська) -> автобусний переїзд 8 годин (~25 осіб) до м. Новосибірськ, аеропорт «Толмачово» -> цивільний чартер авіакомпанії «Якутія» до м. Ростов-на-Дону (шикування прямо на злітно-посадковій смузі) -> перекидання «КамАЗами» через кордон на полігон під м. Шахтарськ (окупована Донецька обл., 30 діб навчання: 10–15 пострілів і 1 кидок гранати, [12:18]–[14:25]). | Повністю верифікований транссибірський маршрут перекидання спецконтингенту з Арктичної зони РФ до навчальних таборів 8-ї загальновійськової армії ПВО на окупованій Донеччині. При цьому обіцяні за контракт 3 800 000 руб. одноразової виплати Максиму взагалі не виплатили (0 руб.) — берці та бронежилет він купував за власні дрібні гроші у співслужбовців ([51:32]–[51:52]). |
| Родинне коло та контакти | • Мати — Ірина (м. Норильськ, відвідувала сина на 3 побаченнях у СІЗО-4 і бачила синці після прес-хати [10:55]–[11:30], [31:25]–[47:25], [45:15]);<br>• Дівчина — Ліза (має родичів з України [08:15], [40:55], [47:55]);<br>• Знайомий по зоні й полону — Ельчан Гашимов (азербайджанець, завербований із колонії, чиє інтерв'ю з Дмитром Карпенком «Апостолом» Максим бачив ще до арешту [06:05]–[06:50]). | Під час студійного запису на [47:58]–[48:08] зафіксовано пряму оперативну зв'язку з Кейсом №3 (m0hsDFOPdl4): наступним у черзі в тій самій студії Золкіна сидів Нефедов Володимир Анатолійович (*«У кого из вас девушка из Украины? — Нефедов там вот. — А, всё понял, следующий будет»*). |
| Штатна військова частина ЗС РФ та обставини полону | 102-й мотострілецький Слонімсько-Померанський полк (в/ч 91706, ППД — сел. Персіановський Ростовської обл.) 150-ї мотострілецької дивізії 8-ї гв. ЗА ПВО, посада за штатом — стрілець-штурмовик; командир роти — позивний «Бєс» (Бес) ([14:29]–[14:38], [16:45]–[16:52]). | Зайшов у бойову зону 15.06.2026 після 7 днів вивчення карт у частині ([16:58]–[17:22]). Через лісосмуги за 3 доби дійшов до с. Торське / Торецьке (Шахівська/Дружківська вісь вздовж р. Казенний Торець), а після знищення його сараю бомбером «Баба-Яга» був просунутий ротним уперед у с. Райське під м. Дружківка як передовий акустично-візуальний спостерігач, де 05.08.2026 захоплений у полон штурмовиками 425-го ОШП «Скала» ЗСУ ([20:41]–[26:25]). |
2. ТОРТУРНИЙ КОНВЕЄР У СІЗО-4 М. НОРИЛЬСЬКА ТА ВИНИЩЕННЯ 98% ШТУРМОВОЇ РОТИ 102-го МСП (В/Ч 91706)
- Механіка вибивання підпису під контрактом у «червоному» СІЗО Норильська (
[03:45]–[12:15],[45:10]–[45:25]): - Відбувши лише одну добу на карантині після арешту за наркотики, Прибушевський був переведений адміністрацією СІЗО-4 у спеціалізовану «прес-хату», де утримувалися підконтрольні оперативній частині в'язні-«ломщики» (
[04:22]–[04:42],[11:45]–[12:02]). - Полонений детально описує технологію катування, санкціонованого оперативником СІЗО (
[09:18]–[10:42]): - його повністю замотали пакувальним скотчем (руки, ноги й голову), зв'язавши кінцівки за спиною у позу «баранячий ріг» (*«замотали ноги, руки, позади меня примотали скотчем, голову, положили — я не мог ни встать, ничего — и пинали ногами и руками, отбили все почки»*);
- після першої години побиття скотч розрізали, а в камеру зайшов оперативник ГУФСВП із прямим питанням: *«Ну что, он готов подписывать контракт?»*;
- почувши відмову Максима, офіцер віддав «ломщикам» усний наказ у присутності жертви: «Продолжайте свои методы», після чого підслідного ставили на коліна й били ще 2–3 доби поспіль, доки він не написав рапорт «про добровільне бажання захищати Росію» (
[05:32]–[05:52],[10:04]–[10:40]). Мати Ірина на першому ж офіційному побаченні бачила на синові гематоми від побоїв і збиралася писати скаргу до прокуратури, але контракт уже запустили в хід ([10:55]–[11:35],[45:12]–[45:25],[48:45]).
- Арифметика одноразової піхоти 102-го МСП (
98загиблих зі100бійців роти) та розстріли своїх дронами ([17:25]–[20:38],[29:15]–[30:12],[45:32]–[45:48]): - Після 30-денної імітації вишколу під Шахтарськом (
10–15пострілів з автомата) та безоплатного відправлення на передову (0 руб.із обіцяних3,8 млн руб., купівля власних берців і броні[51:36]),15.06.2026повнокомплектну штурмову роту чисельністю100осіб почали поодинці та малими групами гнати «по пташці» через поля й посадки на глибину 5–6 км під ударами нічних бомберів «Баба-Яга» та скидів ізMavic([17:28]–[19:45]). - Фінальний баланс роти: Із
100штурмовиків до визначених позицій дійшли лише2людини — сам Прибушевський та боєць із позивним «Буча», тоді як решта98осіб загинули або зникли безвісти на підході ([17:38]–[18:45], повторно підтверджено матері в прямому ефірі на[45:32]–[45:45]: *«Из 100 человек дошло всего двое — я и ещё парнишка. Остальные 98 все погибли»*). Коли черговий штурмовик уночі переставав відповідати по рації, командир кликав його 2–3 години і назавжди викреслював зі списків: *«Ну, пропал и пропал, нету и нету»* ([18:20]–[19:05]). - Під час 3-денного переходу без води солдати пили зелену болотну жижу або мочилися у пластикові пляшки і власною сечею змочували горло (
[20:15]–[20:32]). Тих бійців, які відмовлялися йти вперед, командир у радіоефірі називав *«тварями и петухами»* і наказував атакувати власними російськими ударними дронами для залякування решти роти ([29:15]–[30:10]).
3. П'ЯТЬ ЗАЛІЗНИХ ПРОКОЛІВ І КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНИХ МАРКЕРІВ ЗА 12-ПУНКТОВОЮ МАТРИЦЕЮ
[ПРОКОЛ №1] Применшення бойової функції в с. Райське: «просто сидів без броні в будинку» vs. робота передовим акустично-візуальним навідником та 7 днів картографії ([16:58]–[17:22], [21:40]–[26:25])
- Захисна мінімізація ролі: Полонений подає свій півторамісячний рейд від с. Торське/Торецьке до с. Райське (південно-західні підступи до м. Дружківка) як випадкове виживання безпорадного стрільця, у якого після удару українського бомбера «Баба-Яга» по сараю згорів бронежилет і залишилися лише автомат, один ріжок та рація (
[21:35]–[22:55]). - Реальний розвідувальний функціонал (Маркер №4 + Маркер №7):
- На
[16:58]–[17:22]Максим проговорюється, що перед виходом на нуль протягом 7 діб у розташуванні 102-го МСП цілеспрямовано вивчав військову картографію та маршрути орієнтування на місцевості — підготовка, яку не проводять для рядового «м'яса», але проводять для інфільтраційних «маячків»-розвідників. - Закріпившись у підвалі та на горищі приватного будинку в с. Райське, він виконував функцію глибинного акустично-візуального корегувальника 102-го МСП: слухав роботу українських бензогенераторів, голоси бійців ЗСУ, виходи стрілецької зброї й маршрути БпЛА та по закритому графіку передавав розвіддані командиру по рації (
[22:18],[23:35]–[24:02]). - Навіть у момент зачистки вулиці штурмовиками 425-го ОШП «Скала»
05.08.2026він не вийшов здаватися одразу: перечекавши на горищі, поки двоє українських бійців оглянули будинок, він подумав, що вони пішли, і зі спорядженим автоматом у руках почав спускатися з горища, щоб доповісти по рації командиру про присутність групи ЗСУ в секторі ([25:35]–[26:25]). Лише завдяки тактичній засідці бійців «Скали», які безшумно залишилися на першому поверсі, почули його кроки на сходах і миттєво взяли на приціл, розвідник кинув автомат і здався без бою.
[ПРОКОЛ №2] Сліпа зона ч. 5 ст. 228.1 КК РФ: статус оптового наркокур'єра/склада Норильська під маскою «звичайного хлопця з квартирою» ([03:48]–[04:15], [36:10]–[36:25])
- Мати Ірина в телефонній розмові намагається зобразити Максима благополучним мешканцем Норильська (*«у него работа, квартира, всё есть»*,
[36:12]), проте сам фігурант на[03:54]чітко називає кваліфікацію своєї справи в СІЗО-4 — частина 5 статті 228(.1) КК РФ та визнає не лише вживання, а й розповсюдження наркотиків. У кримінальному кодексі РФ частина 5 статті 228.1 інкримінується виключно за збут наркотичних речовин в особливо великому розмірі (оптові майстер-клади / міжрегіональний трафік в Арктичну зону Норильська з безальтернативним строком 15–20 років або довічним ув'язненням). Таким чином, оперативники СІЗО-4 ламали скотчем підслідного, якому гарантовано світило півтора-два десятиліття таборів суворого режиму.
[ПРОКОЛ №3] Феномен попереднього знання правди через інтерв'ю Ельчана Гашимова та студійна зв'язка з Кейсом №3 ([05:55]–[07:05], [47:52]–[48:12])
- На відміну від більшості полонених, які запевняють, ніби «вірили телевізору про нацистів», Прибушевський на
[05:55]–[06:55]прямо зізнається, що ще на волі в Норильську знав усю правду про загарбницьку війну та умови українського полону, оскільки дивився на YouTube інтерв'ю Дмитра Карпенка («Апостола») зі своїм особистим знайомим із Красноярського краю — завербованим із колонії азербайджанцем Ельчаном Гашимовим. - Попри повне усвідомлення того, що армія РФ веде злочинну війну на знищення, під фізичними тортурами в СІЗО-4 він не витримав 3 діб прес-хати, а опинившись під Дружківкою — свідомо чекав першого ж шансу здатися живим (
[47:38]–[47:50]).
[ПРОКОЛ №4] Телефонний рентген матері Ірини в Норильську (Маркер №11): вірусне відео «Слава Україні!», параліч «я не політик» після цифри 98 трупів та страх перед тюрмою в РФ ([31:20]–[49:35])
Шістнадцятихвилинна розмова з матір'ю Іриною у м. Норильськ (для якої її колеги на роботі екстрено встановлювали VPN через блокування дзвінків у РФ [07:45]–[08:55], [30:18]–[30:55]) дає клінічний зріз свідомості російського тилу восени 2026 року:
- Штамп «повернешся героєм» при визнанні тортур у СІЗО (
[33:10]–[35:35]): Знаючи особисто про синці сина на побаченні в СІЗО-4 Норильська ([45:15]: *«Я это знаю, я это знаю»*), мати спочатку автоматично повторює телевізійний рефлекс *«Обменяют тебя, героем вернёшься!»* ([33:12]), а на питання Золкіна, хто почав війну, тихо видавлює: «Ну, Россия... Но я в этих делах ничего не понимаю, не мучайте меня, я женщина, я не политик!» ([35:28]–[37:35]). - Реакція «Ну це політика» на загибель 98 зі 100 бійців роти сина (
[45:32]–[45:52]): Коли сам Максим у слухавку каже матері: *«В СИЗО меня били, отправили на мясо. Из 100 человек дошло всего двое, остальные 98 все погибли»*, мати відповідає однією фразою повного витіснення реальності: «Обменяют, сынок, ты вернёшься». Після завершення дзвінка Максим сам визнає перед Золкіним справжню причину маминого «вне политики»: «Потому что она боится, что её закроют» ([49:12]–[49:25]), і як приклад наводить реальний випадок зі знайомою дівчиною в м. Сочі, яку засудили до 3 років колонії лише за публікацію відео нічного пляжу Чорного моря під час атаки дронів ([51:02]–[51:25]). - Засвітка попереднього відео з гаслом «Слава Україні!» (
[41:12]–[41:32]): Просто під час ефіру мати повідомляє синові, що військова частинав/ч 91706жодних сповіщень їй не надсилала, зате їй уже переслали з інтернету коротке фронтове відео після взяття Максима бійцями 425-го ОШП «Скала», де він вигукує «Слава Україні!» — і сам Прибушевський під запис підтверджує: *«Было такое видео, да»* ([41:25]).
[ПРОКОЛ №5] Наївна ілюзія про «45 днів відпустки й тилову частину» проти реального вироку ВКР ФСБ (Маркер №12, [39:45]–[44:45], [52:02]–[55:25])
- Намагаючись заспокоїти себе й матір, Прибушевський переказує табірну байку про те, що після обміну його нібито відправлять у санаторій, дадуть «45 діб відпустки додому в Норильськ» і залишать служити в тиловій зоні (
[40:02]–[40:20],[44:10]–[44:38]), хоча сам же визнає: *«Неохота, но хочется верить»* ([44:42]). - Насправді сукупність задокументованих у двох відео фактів — добровільна здача зі зброєю на сходах у с. Райське без поранення (
ст. 352.1 КК РФ), підтверджений ролик із гаслом «Слава Україні!», публічні свідчення про катування оперативниками СІЗО-4 м. Норильська, розстріли відмовників російськими дронами у 102-му МСП та пряма характеристика Путіна як «старого діда-маніяка, який прибрав Навального й Пригожина і сфальсифікував вибори» ([52:02]–[54:45]) — гарантує йому після обміну або негайний арешт ВКР ФСБ, або повернення в одноразову штурмову групу 150-ї МСД без жодної відпустки.
4. ПІДСУМКОВА КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНА ОЦІНКА ПРОФІЛЮ
Прибушевський Максим Борисович (23.07.2001 р.н., м. Норильськ Красноярського краю) — підслідний за особливо тяжкою наркостаттею (ч. 5 ст. 228.1 КК РФ), зламаний триденним катуванням у скотчі («баранячий ріг») за прямим наказом оперативника СІЗО-4 м. Норильська і безоплатно (0 руб. замість обіцяних 3,8 млн руб.) перекинутий у 102-й мотострілецький полк (в/ч 91706) 150-ї МСД 8-ї гв. ЗА ПВО. Його кейс має подвійну розвідувальну цінність: по-перше, він фіксує 98-відсотковий рівень втрат штурмової роти 102-го МСП на підходах до лінії Торське/Торецьке — Райське влітку 2026 року (2 уцілілих зі 100 бійців при практиці добивання відмовників власними дронами командира роти «Бєса»); по-друге, розкриває тактику просування вцілілих одинаків після 7-денної топографічної підготовки у житлову забудову с. Райське під м. Дружківка як прихованих акустично-візуальних корегувальників, нейтралізованих під час зачистки штурмовиками 425-го окремого штурмового полку «Скала» ЗСУ 05.08.2026.
