[ПРЯМИЙ СВІДОК І СПІВУЧАСНИК ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ] (1 699 РЕПЛІК) · 88-МА ОМСБР «ПІВНІЧНИЙ ВІТЕР» (В/Ч 26388, КЛІЩІЇВКА — КІРОВЕ — СОЛЕДАР) · Володимир Золкін (@VolodymyrZolkin)
Туманов Іван Валерійович (11.01.1987 р.н.) (сел. Саркел, Цимлянський район, Ростовська область, РФ)
ПІБ та в/ч у реєстрах РФ (пошуковий індекс): Туманов Иван Валерьевич (11.01.1987 г.р.) — командир взвода 2-го мотострелкового батальона 88-й отдельной мотострелковой бригады («Северный ветер», в/ч 26388) 3-й гв. ОА ЮВО
Інтерв'юер та джерело: Володимир Золкін (@VolodymyrZolkin) (https://www.youtube.com/watch?v=fVeq2JYU5fc)
Підрозділ ЗС РФ: 3-й мотострілецький батальйон (9-та рота, комбат «Док») -> командир взводу 2-го мотострілецького батальйону (комбат «Франк», ротний «Титанік», ЗКР «Агінський») 88-ї окремої мотострілецької бригади («Северный ветер», в/ч 26388) 3-ї гв. ЗА ПВО (комбриг «Каштан»); курси офіцерів у Молькіно (січень–березень 2025 р.)
Заявлена в кадрі легенда: Подає себе як «простого мобілізованого водія вантажівок» (31.01.2023), який нібито ще в березні 2023 р. після першого штурму під Спірним зрозумів злочинність війни, отримав 2 роки умовно за СЗЧ і далі був лише «звичайним солдатом» та пасивним очевидцем того, як під Кліщіївкою розстрілювали полонених, напарник «Циган» застрелив бабусю 60+ у с. Кірове (Свято-Покровське), а офіцери роти в Соледарі забили до смерті власного солдата арматурою в трубі та підірвали труп міною ТМ-62.
Ймовірний реальний профіль: Кадровий молодший офіцер (командир взводу) 2-го батальйону 88-ї ОМСБр («Северный ветер», в/ч 26388, 3-тя гв. ЗА ПВО), випускник офіцерських курсів у Молькіно (2025 р.), який воював понад 3,5 року на лінії Спірне — Кліщіївка — Званівка — Кірове (Свято-Покровське) — Соледар — Оріховатка/Юрківка і під запис дав прямі викривальні свідчення з позивними командирів («Каштан», «Док», «Франк», «Титанік», «Агінський», «Ігла», «Бик», «Циган») щодо системних страт військовополонених ЗСУ, розстрілу цивільної пенсіонерки та забиття до смерті власного солдата арматурою в трубі з підривом тіла міною ТМ-62.
Зафіксовані протиріччя фігуранта:
- Крах легенди про «прозріння в березні 2023 року» об добровільні офіцерські курси в Молькіно (2025) та контракт (01.01.2026) ([15:05]–[16:08] vs. [31:06]–[34:45], [38:19]): запевняє, що з весни 2023 р. не хотів воювати, але замовчує, що на початку 2025 р. добровільно поїхав на 2 місяці в Молькіно вчитися на офіцера («так как офицеры в бригаду 88-ю не хотят идти»), став командиром взводу, особисто тренував штурмовиків у Соледарі, 01.01.2026 підписав контракт, а на [38:19] все одно називає себе «обычным солдатом».
- Співучасть у приховуванні розстрілу цивільної пенсіонерки 60+ у с. Кірове (Свято-Покровське) ([12:15]–[15:02], [21:15]–[22:20]): будучи чинним офіцером і старшим двійки, перекладає всю провину за розстріл літньої жінки в чорному кожушку біля її хати на підлеглого штурмовика «Цигана», хоча сам командував оглядом подвір'я, доповів комбату «Франку» і особисто за ноги затягнув тіло вбитої жінки в гараж, покинувши без поховання.
- Плутанина в позивних закатованого солдата («Лєкарь» vs. «Велес») та участь в офіцерській змові в Соледарі ([25:01]–[31:55]): на [26:09] називає забитого до посиніння пластиковою трубою з 18-мм арматурою солдата позивним «Лєкарь», а на [29:26] змінює позивний убитого луганського контрактника на «Велес»; при цьому визнає, що як командир взводу брав участь у нараді ротного «Титаніка» та ЗКР «Агінського», де вирішили 2 доби ховати труп у підвалі під басейном, а потім підірвати міною ТМ-62 і списати на удар українського БпЛА.
- Рефлекторне «Лояльно до Путіна» після свідчень про Бучу, Маріуполь і страти ([18:58], [36:58], [51:52]–[53:15]): щойно визнавши стерті в пил Бахмут і Маріуполь та воєнні злочини РФ у Бучі, на пряме питання про ставлення до Путіна видає під протокол фільтрації ВКР ФСБ «Лояльно», а після тиску ведучого ховається за дружину («Не зря у меня жена его не любит»).
Приховані факти та сліпі зони інтерв'ю:
- Пряме документування системних страт українських військовополонених у 88-й ОМСБр у 2023 та 2026 рр. ([05:22]–[08:30], [34:56]–[36:08]): розкриває особистий наказ комбрига 88-ї ОМСБр «Каштана» та комбата 3-го батальйону «Дока» під Кліщіївкою розстріляти пораненого (300) і беззбройного бійця ЗСУ після зачистки окопу 9-ю ротою, а також шикування роти в Соледарі 21–22.07.2026, де ротний «Титанік» показував двочастинне відео розстрілу 5 лежачих полонених окремою штурмовою ротою (ОШР) з наказом «брати приклад і в полон нікого не брати».
- Система «сліпих контрольних точок» та бій із 23-ю бригадою ЗСУ, яку переплутали зі своєю 123-ю ОМСБр РФ ([38:52]–[46:35]): викриває практику використання молодших офіцерів як одноразових «маячків» у ямах між Званівкою та Оріховаткою/Юрківкою для ручного вбивання координат у телефони рядових штурмовиків; описує, як 23.08.2026 вони з напарником «Черкесом» перестрілися в сутінках із бійцями 23-ї штурмової бригади ЗСУ (позивний «Білорус»), сприйняли відповідь «23-тя!» за сусідню російську 123-тю ОМСБр і пропустили їх у свій тил, за що комбат «Франк» по вузлу зв'язку «Сєвер» обклав їх матом, а вранці під час зачистки «Черкеса» ліквідували.
- Сімейна прив'язка в сел. Саркел за реєстром ФНС РФ та повний ігнор дружини Анастасії ([02:27], [10:12]–[11:35], [53:18]): родинне гніздо Туманових у сел. Саркел Цимлянського р-ну Ростовської обл. верифіковане через ІП брата Туманова Олексія Валерійовича (ИНН 613700572805, ОГРНИП 307613731600013, ИФНС 6137); дружина Анастасія отримує повідомлення про полон чоловіка (дві галочки «доставлено»), але через страх перед ФСБ не виходить на зв'язок.
OSINT-ДОСЬЄ ТА КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНИЙ АУДИТ ДОПИТУ ПОЛОНЕНОГО (КЕЙС №5: МОЛОДШИЙ ОФІЦЕР 88-ї ОМСБр ЗС РФ ТУМАНОВ І. В. — ПРЯМІ СВІДЧЕННЯ ПРО ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ, СТРАТИ ПОЛОНЕНИХ, РОЗСТРІЛ ЦИВІЛЬНОЇ В КІРОВОМУ ТА ПІДРИВ ЗАКАТОВАНОГО СОЛДАТА МІНОЮ ТМ-62 У СОЛЕДАРІ)
Об'єкт аналізу (аудит свідчень молодшого офіцера 3-го та 2-го батальйонів 88-ї ОМСБр 3-ї ЗА ПВО ЗС РФ про систему воєнних злочинів і позасудових страт):
- Першоджерело: Інтерв'ю Володимира Золкіна (
@VolodymyrZolkin) — *«Застрелили бабушку в оккупированном селе. Своего забили до смерти.»* - Дата публікації:
13.10.2026| Тривалість:55:11(1 699таймкодованих реплік YouTube Innertube API) + перехресна перевірка за державним реєстром ЄГРІП/ЄГРЮЛ ФНС РФ (egrul.nalog.ru) по Цимлянському району Ростовської області (ИФНС 6137) станом на30.10.2026. - Контур захоплення: Захоплений у полон
25.08.2026разом із двома підлеглими бійцями («Лунь»та«Адик») на позиції між с. Оріховатка та с. Юрківка (Краматорський р-н Донецької обл.) штурмовою групою 23-ї окремої штурмової / механізованої бригади (23-го ОШБ) ЗСУ ([41:01],[43:17],[47:45]–[48:35],[53:55]).
1. КАРТКА ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНОГО ТА РЕЄСТРОВА ВЕРИФІКАЦІЯ
| Параметр | Дані з допиту (з точними таймкодами) | Верифікація / OSINT-прив'язка |
|---|---|---|
| ПІБ та військове звання | Туманов Іван Валерійович (Туманов Иван Валерьевич) ([02:18]), молодший офіцер (командир взводу, [01:18], [31:06]–[31:55], [39:35]). | Приховує власний позивний у кадрі, але детально розкриває командну сітку позивних 88-ї ОМСБр («Каштан», «Док», «Франк», «Титанік», «Агінський», «Ігла», «Бик», «Панцир»). |
| Дата та місце народження | 11.01.1987 р.н. (39 повних років на момент запису, [02:20]), сел. Саркел Цимлянського району Ростовської області, РФ ([02:27]). | Реальне виноробне селище (~1,3 тис. жителів) на березі Цимлянського водосховища. Родинна прив'язка у сел. Саркел верифікована через реєстр ЄГРІП ФНС РФ (egrul.nalog.ru): сам фігурант як найманий водій ІП не відкривав, проте в тій самій інспекції ФНС по Цимлянському р-ну (ИФНС 6137, сел. Саркел) зареєстрований його брат Туманов Олексій Валерійович (ИНН 613700572805, ОГРНИП 307613731600013). |
| Цивільний профіль до мобілізації | Водій вантажних перевезень у транспортній фірмі, включно з міжнародними рейсами ([02:46]–[02:55], [17:58]). | Маючи досвід міжнародних автоперевезень, ігнорував попередження матері про можливість уникнути явки за грудневою повісткою 2022 р. сплатою адміністративного штрафу ([03:20]–[03:35], [17:50]–[18:20]). |
| Родинне коло та контакти | Дружина Анастасія ([10:12], [53:13]), мати ([02:56], [03:25]). | Під час запису В. Золкін надсилає Анастасії голосове повідомлення про полон чоловіка з пропозицією передзвонити протягом 30 хвилин ([10:14]–[10:30]). Повідомлення доставлене ([53:18]), проте через страх перед каральними органами ФСБ РФ дружина демонстративно не виходить на зв'язок ([10:42]–[11:25]). |
| Штатна військова частина ЗС РФ | 3-й мотострілецький батальйон (9-та рота) -> 2-й мотострілецький батальйон 88-ї окремої мотострілецької бригади («Північний вітер» / «Северный ветер», в/ч 26388) 3-ї гвардійської загальновійськової армії ПВО (кол. 2-й армійський корпус, [05:30], [06:05], [12:11], [31:18]). | Зведений тактичний контур 3-ї ЗА на Бахмутсько-Сіверському напрямку (у взаємодії із загонами «Ахмат» [06:05] та сусідньою 123-ю ОМСБр [43:08]). Офіцерське навчання проходив у січні–березні 2025 р. на полігоні Молькіно (Краснодарський край, [31:25]). |
| Хронологія служби, судимості за СЗЧ та полону (2023–2026) | 31.01.2023 мобілізований одним днем через полігон Персіановка (Ростовська обл., [03:22]–[03:55]). 23.02.2023 заведений у с. Нова Іванівка під с. Спірне ([04:15], [32:48]). У березні 2023 р. поранений під час штурму опорного пункту, до серпня 2023 р. у шпиталі ([04:50], [33:25]). За спробу залишитися вдома затриманий через 3 тижні та засуджений до 2 років умовно за СЗЧ ([15:40]–[16:05]). З серпня 2023 р. — бої під с. Кліщіївка, далі Яковлівка — Переїзне — Званівка — Кірове (Свято-Покровське) — Соледар ([05:02], [08:35]–[09:45], [24:35]). У січні 2025 р. — курси офіцерів у Молькіно, 01.01.2026 — підписав контракт ([34:10]). 25.08.2026 взятий у полон між с. Оріховатка та с. Юрківка ([41:01], [46:55]). | Сумарний стаж безперервного перебування у бойових порядках 88-ї ОМСБр — понад 3,5 року, з яких останні 1,5 року — на командній офіцерській посаді командира взводу. |
2. КОМАНДНА ВЕРТИКАЛЬ 88-ї ОМСБр (В/Ч 26388) ТА ДОКУМЕНТОВАНИЙ РЕЄСТР ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ
Свідчення молодшого офіцера І. В. Туманова мають високу доказову цінність для міжнародних слідчих органів та кримінальних проваджень за ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни), оскільки фігурант називає конкретні позивні офіцерів управління бригади, комбатів, ротних і виконавців чотирьох тяжких злочинів:
| Позивний та посада в 88-й ОМСБр | Зафіксований епізод воєнного злочину / позасудової розправи | Таймкоди першоджерела (fVeq2JYU5fc) |
|---|---|---|
«Каштан» (Каштан) — командир 88-ї ОМСБр (комбриг) | Особисто керував по окремій радіостанції штурмом окопів під с. Кліщіївка силами 9-ї роти 3-го батальйону (5 бійців) та спецназу «Ахмат» (5 бійців). Отримавши доповідь про захоплення бліндажа з двома українськими військовослужбовцями (один поранений 300, другий беззбройний здався в полон), закричав у ефір прямий наказ: «Никого не брать, всех расстреливать!», після чого обох полонених ЗСУ стратили на місці. | [05:45]–[08:15] |
«Док» (Док) — командир 3-го мотострілецького батальйону (2023 р.) | Перебував на КП поруч із командиром роти під час бою під с. Кліщіївка, вів пряму відеотрансляцію штурму з особистого розвідувального БпЛА і продублював підлеглим злочинний наказ комбрига «Каштана» про негайне «обнулення» двох захоплених у полон бійців ЗСУ (*«Передавай... никого в плен не брать, всех обнулять»*). За словами Туманова, 3-й та 2-й батальйони 88-ї ОМСБр системно не виводили полонених живими. | [05:22]–[08:30] |
«Циган» (Цыган) — штурмовик 2-го батальйону 88-ї ОМСБр | Під час висування зі ст. Переїзне та с. Званівка у с. Кірове (нині с. Свято-Покровське Сіверської громади Бахмутського р-ну) при огляді подвір'я біля сараю та гаража впритул розстріляв чергою з автомата (2–3 постріли) цивільну жінку похилого віку (за 60 років) у чорному кожушку, яка стояла на власних ногах біля своєї оселі. Разом із Тумановим затягнув тіло вбитої за руки й ноги в гараж, накрив і зачинив двері без поховання. | [00:00]–[00:25], [09:30], [11:45]–[15:02], [21:15]–[22:20] |
«Франк» (Франк) — командир 2-го мотострілецького батальйону (вузол зв'язку «Сєвер») | 1) Отримавши по рації пряму доповідь офіцера Туманова про вбивство штурмовиком «Циган» літньої цивільної мешканки у с. Кірове (Свято-Покровське), наказав приховати інцидент і продовжувати рух на точку ([13:25]–[13:55]).<br>2) У ПВД м. Соледар прийняв сфальсифіковану доповідь про «загибель від українського FPV-дрона при виносі сміття» власного солдата, якого закатували до смерті у підвалі та підірвали міною ТМ-62, і оформив відправку трупа як бойового «вантажу 200» ([28:15]–[28:35]). | [13:25]–[13:55], [28:15]–[28:35], [42:25]–[46:05] |
«Титанік» (Титаник) — командир роти 2-го батальйону (ПВД м. Соледар) | 1) У підземному ПВД під басейном у м. Соледар разом із командирами взводів «Іглою» та «Биком» і ЗКР «Агінським» забив до смерті відправленого з полігона «на перевиховання за пиятику» новоприбулого контрактника з м. Луганськ (у стенограмі фігурує під позивними «Лєкарь» на [26:09] та «Велес» на [29:26], зріст ~180 см, вага ~100 кг, темноволосий) саморобним знаряддям катування — пластиковою водопровідною трубою із забитим всередину шматком 18-мм сталевої арматури. Коли побитий солдат посинів і помер біля залізного ящика-сушарки, «Титанік» 2 доби ховав труп у підвалі, після чого наказав винести тіло нагору, прикласти протитанкову міну ТМ-62 і підірвати, списавши вбивство на удар українського дрона.<br>2) 21–22.07.2026 вишикував роту на ПВД і продемонстрував двочастинне відео зачистки двох бліндажів окремою штурмовою ротою (ОШР), де російський штурмовик після перемовин по рації холоднокровно розстрілює 5 беззбройних українських полонених, які лежать на землі, поставивши наказ: «Брати приклад із них, у полон не брати нікого». | [00:52]–[01:45], [24:45]–[30:55], [34:56]–[36:08] |
«Ігла» (Игла), «Бик» (Бык), «Агінський» (Агинский) | Командири взводів («Ігла», «Бик») та заступник командира роти («Агінський») 2-го батальйону 88-ї ОМСБр у ПВД під басейном м. Соледар — безпосередні учасники смертельного побиття луганського контрактника трубою з 18-мм арматурою та змови з підриву його трупа міною ТМ-62. | [25:25]–[28:25] |
3. ШІСТЬ ЗАЛІЗНИХ ПРОКОЛІВ І КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНИХ МАРКЕРІВ ЗА 12-ПУНКТОВОЮ МАТРИЦЕЮ
[ПРОКОЛ №1] Крах легенди про «прозріння у березні 2023 року» об добровільне офіцерське навчання в Молькіно (2025) та підписання контракту (01.01.2026) ([15:05]–[16:15] vs. [31:06]–[34:45], [38:15])
- Заявлена легенда для інтерв'юера (
[15:05]–[16:08]): Коли Золкін питає, в який момент Туманов зрозумів злочинний характер війни і те, що армія РФ нікого не «визволяє», полонений впевнено заявляє: *«Понял ещё в двадцать третьем году, когда попали на первый штурм... Когда получил ранение, был в госпитале, всё обдумывал. После этого я не захотел ехать обратно, остался в России. Меня через три недели поймали, осудили, 2 года условно дали и вернули обратно»*. - Викриття реального кар'єрного треку (
[31:06]–[34:45]): На 31-й хвилині з'ясовується, що фігурант навмисно викинув зі своєї біографії ключовий пласт служби. Повернувшись під Кліщіївку в серпні 2023 р., «прозрілий пацифіст» не просто безперервно воював у штурмових і позиційних боях три роки поспіль (кидаючи гранати й ведучи стрілецькі перестрілки,[34:35]), а на рубежі2024–2025рр. добровільно погодився піти на підвищення у 88-й ОМСБр (*«Предложили отучиться на офицера, так как офицеры в бригаду 88-ю не хотят идти... Я поехал в Молькино на два месяца на учёбу»*,[31:14]–[31:28]), прийняв під командування взвод, особисто тренував штурмове поповнення в окупованому Соледарі ([01:38],[24:45]), а01.01.2026власноруч підписав контракт МО РФ ([34:10]). При цьому на[38:19]цей кадровий командир взводу з півторарічним офіцерським стажем намагається сховатися за формулюванням: *«Кем ты был, пока воевал с той стороны? — Обычным солдатом»*.
[ПРОКОЛ №2] Співучасть у приховуванні розстрілу цивільної пенсіонерки в с. Кірове (Свято-Покровське) та перекладання всієї провини на напарника «Цигана» ([12:15]–[15:02], [21:15]–[22:20])
- Дистанціювання офіцера від дій підлеглого: Описуючи захід у с. Кірове (Свято-Покровське Бахмутського р-ну), молодший офіцер Туманов вибудовує сцену так, щоб самому залишитися «за рогом будинку»: він нібито наказав штурмовику «Цигану» оглянути сараї й гараж, сам зайшов у хату, почув 2–3 постріли, вибіг і побачив жінку віком 60+ у чорному кожушку вже мертвою, тоді як «Циган» виправдався: *«Услышал шорохи какие-то, вышел посмотреть, а передо мной тело, и я просто на курок нажал»* (
[12:35]–[14:25]). - Контррозвідувальний розтин епізоду: Будучи старшим двійки та чинним офіцером 2-го батальйону 88-ї ОМСБр (який сам віддавав команди «Цигану» до і після пострілів: *«Я Цыгану говорю: проверь сараи... После этого я говорю Цыгану: бери за руки, я за ноги»*,
[12:38],[13:38]), Туманов не вжив жодних заходів для роззброєння підлеглого чи фіксації злочину, узгодив приховування вбивства з комбатом «Франком» і особисто затягнув тіло вбитої української пенсіонерки за ноги в гараж, покинувши її непохованою ([21:35]–[21:55]).
[ПРОКОЛ №3] Роздвоєння позивних («Лєкарь» vs. «Велес») та роль Туманова в офіцерській нараді біля трупа закатованого солдата в Соледарі ([25:01]–[31:55])
- Анатомія катівні 88-ї ОМСБр під басейном Соледара: У підземному приміщенні басейну в м. Соледар, розділеному на кухонно-побутову зону та тренувальний зал, командування роти тримало залізний ящик-сушарку (
[25:35]–[26:08]). Коли з полігона «на перевиховання» за вживання алкоголю привезли новоприбулого контрактника з окупованого Луганська ([29:57]), ротний «Титанік» та взводні «Ігла» й «Бик» забили його до синців і передсмертної агонії пластиковою трубою гарячого водопостачання, всередину якої був вставлений прут 18-мм будівельної арматури ([26:41]–[27:05]). - Прокол у позивних та спроба вигородити себе: На
[26:09]Туманов чітко називає людину, яка лежала синьою біля залізного ящика: *«Лежит вот этот солдат. Позывной Лекарь. Уже синий. Еле дышит»*, а за хвилину ([27:14]) каже, що медик роти констатував зупинку дихання. Проте коли Золкін на[29:18]–[29:32]прямо питає ПІБ і позивний убитого, Туманов мнеться (*«Позывной у него... волчок хотел сказать — Велес, Велес»*). Ще показовіше те, що в день убивства (середа — день видачі телефонів для грошових переказів) днювальний спеціально прибіг по Туманова нагору й покликав його вниз до ще живого побитого солдата ([25:55]–[26:15]), а після смерті бійця Туманов як командир взводу брав безпосередню участь у закритій офіцерській нараді ротного «Титаніка» та ЗКР «Агінського», де було ухвалено рішення 2 доби не доповідати комбату, а потім підірвати труп протитанковою міною ТМ-62 і списати на український дрон ([27:20]–[28:25],[31:35]–[31:55]).
[ПРОКОЛ №4] Система «сліпих контрольних точок» та тактичне фіаско під Оріховаткою: як офіцер РФ відпустив штурмову групу 23-ї бригади ЗСУ, переплутавши її зі 123-ю ОМСБр РФ ([38:52]–[46:35])
- Викриття конвеєра заведення піхоти «всліпу» (
[39:35]–[40:35]): На питання Золкіна, чому командир взводу сам сидів у передовій ямі замість керування підрозділом, Туманов розкриває штатну механіку 88-ї ОМСБр: командування настільки не довіряє рядовим штурмовикам, що садить молодших офіцерів на проміжні контрольні точки між Званівкою та лінією зіткнення (зокрема через ротного 4-ї роти «Панциря»). Завдання офіцера-«маячка» — зустрічати поодиноких солдатів, які йдуть «всліпу», отримувати по рації нові координати, вручну забивати маршрут у їхні смартфони й штовхати їх далі на передову ([39:42]–[40:02]). - Комедія впізнавання «свій-чужий» (
[41:25]–[46:15]): Увечері23.08.2026на позиції між с. Оріховатка та с. Юрківка повз яму Туманова і його напарника «Черкеса» за 10–15 метрів пройшли двоє військових. Коли вузол зв'язку комбата «Сєвер» повідомив, що жодні «союзники» з 3-го батальйону не виходили, і наказав наздогнати групу, у сутінках відбувся обмін окликами та попереджувальними пострілами в повітря. Бійці ЗСУ крикнули: «З 23-ї [штурмової]!» і назвали позивний «Білорус» ([43:05]–[43:35]). Проте Туманов із «Черкесом» вирішили, що йдеться про сусідню російську 123-тю ОМСБр (колишня 2-га бригада НМ ЛНР у тій самій 3-й ЗА), спокійно розвернулися й відпустили українських штурмовиків углиб своїх позицій ([43:40]–[44:35]). Отримавши доповідь по рації, комбат «Франк» резюмував рівень підготовки своїх офіцерів: *«Я вас поздравляю, вы проебланили, это с 23-й штурмовой!»* ([44:05]), а наступного ранку, погнавши їх по сліду під наглядом свого дрона, у першій же перестрілці втратив «Черкеса» убитим (200), після чого сам Туманов утік кущами назад у яму ([44:45]–[46:35]).
[ПРОКОЛ №5] Анатомія захоплення в полон у «ямі два на два» та ігнорування від власної дружини ([10:05]–[11:35], [46:40]–[49:35])
- Здача трійки без єдиного пострілу (
[46:55]–[49:30]): Отримавши на підкріплення двох молодих бійців із 3-го батальйону («Лунь» та «Адик»), офіцер Туманов сидів у примітивній ямі2х2 мбез жодного Г-подібного захисного повороту чи перекриття, поклавши свій автомат і гранату зверху біля драбини з палиць, а автомати підлеглих поставивши в кутку внизу ([48:25]–[49:15]). Коли25.08.2026двоє бійців 23-ї бригади ЗСУ безшумно підійшли впритул до краю ями з обох боків, Туманов миттєво підняв руки, викинув зброю й рації та здав у полон усю трійку ([47:30]–[48:45]). - Сімейний вакуум (
[10:12]–[11:30],[53:15]): Попри те що голосове повідомлення Золкіна дружині Анастасії було гарантовано доставлене на її телефон на 10-й хвилині інтерв'ю, за 45 хвилин запису вона не відповіла жодним словом. Сам Туманов прямо визнає причину: у РФ родичі військовополонених паралізовані страхом перед ФСБ (*«боятся того, что могут сказать что-то не то, к ним придут фейсы и их посадят»*,[11:05]–[11:18]) і просто «намагаються вижити» ([11:35]).
[ПРОКОЛ №6] Юридичний самозахист під фільтрацію ВКР ФСБ (Маркер №12): рефлекторне «Лояльно до Путіна» після свідчень про Бучу, Маріуполь і страти ([18:45]–[20:55], [36:55], [51:45]–[53:20])
- Упродовж інтерв'ю Туманов демонструє класичний когнітивний розкол російського офіцера під майбутню контррозвідувальну фільтрацію ФСБ:
- З одного боку, під тиском фактів він визнає, що Маріуполь і Бахмут російська армія стерла з лиця землі (
[18:58]–[19:15]), сам першим згадує воєнні злочини РФ у Бучі ([36:58]), погоджується з кваліфікацією себе як «ворога, злочинця й окупанта» ([38:22]–[38:42]) та детально здає під запис воєнні злочини своїх командирів («Каштана», «Дока», «Франка», «Титаніка»). - З іншого боку, коли мова заходить про його особисту участь у боях, він миттєво закривається формулою *«стреляли друг в друга, лично я не видел, чтоб я кого-то убивал»* (
[34:38]), а на фінальне пряме запитання Золкіна *«Как относишься к Путину?»* на[51:52]без секунди роздумів видає стандартний захисний пароль для протоколу ВКР ФСБ: «Лояльно». Навіть після того, як ведучий тикає його носом у труп розстріляної на його очах бабусі в Кіровому та стерті міста, Туманов намагається вислизнути фразою *«Я даже не знаю, как ответить... Не зря у меня жена его не любит»* ([52:18],[53:13]).
4. ПІДСУМКОВА КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНА ОЦІНКА ПРОФІЛЮ
Туманов Іван Валерійович (11.01.1987 р.н., сел. Саркел Цимлянського р-ну Ростовської обл.) — не «випадковий мобілізований водій», яким він намагається здаватися на початку бесіди, а кадровий молодший офіцер (командир взводу) 2-го батальйону 88-ї окремої мотострілецької бригади (в/ч 26388, 3-тя гв. ЗА ПВО), який після першого поранення і умовного вироку за СЗЧ у 2023 р. свідомо обрав військову кар'єру в окупаційній армії: пройшов офіцерські курси на полігоні Молькіно у січні–березні 2025 р., підписав контракт 01.01.2026, готував штурмове поповнення в Соледарі та особисто виставляв «сліпі контрольні точки» для заведення піхоти на забій під Званівкою та Оріховаткою. Його допит є прямим, обтяженим конкретними позивними і датами, доказом чотирьох системних воєнних злочинів командування 88-ї ОМСБр ЗС РФ:
- розстрілів беззбройних і поранених українських військовополонених за прямими наказами комбрига «Каштана» та комбата 3-го батальйону «Дока» під Кліщіївкою (серпень–осінь 2023 р.);
- навмисного вбивства літньої цивільної жінки (60+ років) штурмовиком «Циган» у с. Кірове (Свято-Покровське) та приховування її трупа в гаражі за наказом комбата 2-го батальйону «Франка» за особистої участі самого І. В. Туманова;
- катування до смерті власного новоприбулого контрактника з Луганська («Лєкарь» / «Велес») пластиковою трубою з 18-мм арматурою всередині командиром роти «Титаніком», ЗКР «Агінським» і взводними «Іглою» та «Биком» у підвалі під басейном м. Соледар із подальшим підривом трупа протитанковою міною ТМ-62 для списання вбивства на удар українського БпЛА;
- офіційного вишколу особового складу роти
21–22.07.2026на відеозаписах страти 5 лежачих українських військовополонених окремою штурмовою ротою (ОШР) з наказом «брати приклад і нікого в полон не брати».
